Панамаренко

Панамаренко
Псевдо Panamarenko
Народився 5 лютого 1940(1940-02-05)[3][4][…]
Антверпен, Бельгія[6][4][7]
Помер 14 грудня 2019(2019-12-14)[1][2] (79 років)
Бракель[d], Ауденарде[d], Східна Фландрія, Фламандський регіон, Бельгія
Країна  Бельгія[8][9][…]
Діяльність художник, скульптор, фотограф, митець, графічний дизайнер, рисувальник, художник-концептуаліст, графік, поет, унаочнювач
Alma mater Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd[4] і Artesis Hogeschool Antwerpend
Знання мов нідерландська[9][10][11]
Членство Колеж патафізики і Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd[12]
Роки активності 1960[3]2015[3]
У шлюбі з Eveline Hoorensd
Нагороди
Сайт panamarenko.be
Панамаренко зі своїм твором «The Aeromodeller» (2005).

Панамаренко (5 лютого 1940, Антверпен, Бельгія — 14 грудня 2019) — бельгійський скульптор. Справжнє ім'я Хенрі Ван Хервеген. Відомий своїми скульптурними конструкціями, пов'язаними з польотами. Панамаренко — псевдонім і скорочення «Pan American Airlines and Company». Крім того, за словами художника, він почув по радіо прізвище радянського генерала Пантелеймона Пономаренка[13], що також надихнуло його на вибір псевдоніму.

Біографія[ред. | ред. код]

Родина Панамаренко по батьківській лінії була комуністами. Один з них був навіть лідером бельгійських комуністів і загинув у війні від літаючої бомби V-1.

З 1955 по 1960 Панамаренко навчався в Антверпенській академії мистецтв. До 1968 року він працював у стилі поп-арт, але незабаром захопився літаками і польотами.

Так, починаючи від 1970 року, виникли численні моделі уявних автомобілів, літаків, повітряних куль, або вертольотів всіх можливих оригінальних і дивовижних форм. Вони втілюють багато варіантів мрії про політ міфологічної фігури Ікара. Чи здатні ці транспортні засоби літати є частиною таємниці і привабливості його робіт.

У період 1969—1971 він побудував дирижабль «The Aeromodeller», а в 1990 році перший твір Archaeopterix на основі доісторичного птаха. У 1996 році він представив субмарину Pahama Novaya Zemblaya. У той же час, він здійснив міжнародний прорив коли були організовані персональні виставки в Лондоні і Базелі (2000) і в Нью-Йорку (2001). У 2003 році його скульптура Pepto Bismo була встановлена на площі Святого Яна в Антверпені.

Куратор Ян Хут зібрав колекцію цього художника в музеї СМАК у місті Гент. У 2002 Панамаренко відкрив в Антверпені свою нову студію під назвою Antwerpse Luchtschipbouw (Антверпенське дирижаблебудування).

У 2005 році на відкритті великої ретроспективи його робіт в Брюсселі, Панамаренко оголосив про припинення своєї діяльності як активного художника.

Нагороди та пам'ятні знаки[ред. | ред. код]

  • Щодворічна Премія культури (1998)
  • почесний доктор Гасселтського (2010) та Монського університетів (2014)
  • астероїд (12702) Panamarenko названо на честь художника

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]