Пам'ятник котові Пантелеймону

Пам'ятник коту Пантелеймону

Пам'ятник котові Пантелеймону

50°26′55″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.44879000002777758° пн. ш. 30.512480000028° сх. д. / 50.44879000002777758; 30.512480000028Координати: 50°26′55″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д. / 50.44879000002777758° пн. ш. 30.512480000028° сх. д. / 50.44879000002777758; 30.512480000028
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування Київ, Золотоворітський сквер
Будівник міська громада
Скульптор Богдан Мазур
Матеріал бронза
Засновано 1998
Встановлено 1997
Пам'ятник котові Пантелеймону. Карта розташування: Київ
Пам'ятник котові Пантелеймону
Пам'ятник котові Пантелеймону (Київ)
Мапа

CMNS: Пам'ятник котові Пантелеймону у Вікісховищі

Па́м'ятник кото́ві Пантелеймо́ну — пам'ятник перському коту Пантелеймону у Києві, відкритий 1998 року[1] в Золотоворітському сквері, навпроти ресторану «Пантагрюель», де мешкав кіт. Встановлено на добровільні пожертви киян у пам'ять про тварину, що загинула під час пожежі у ресторані. Нині — один із найвідоміших і найпопулярніших пам'ятників міста.

Історія[ред. | ред. код]

У середині 1990-х рр. у Маргарити Січкар та Сергія Гусовського, відомого київського ресторатора та власника ресторану «Пантагрюель», що розташований біля Золотих воріт, навпроти місця, де нині міститься пам'ятник тварині, виникла ідея[2] завести при ресторані кота, що став би особливістю закладу. Таким чином вже незабаром у ресторані з'явився сірий[3] кіт перської породи Пантюша, що здобув надзвичайну популярність серед відвідувачів закладу та мешканців міста. Але одного разу у ресторані трапилася пожежа і тварина задихнулася від диму. Після цього розчулені постійні клієнти почали перераховувати гроші на відновлення ресторану. Також було вирішено замовити та встановити пам'ятник вірному коту.[4]

Зрештою, бронзового кота встановили навпроти входу до ресторану у 1998 році. Автором пам'ятника став скульптор Богдан Мазур. У первинному вигляді на постаменті поруч із котом була пташка, але її часто спилювали охочі до сувенірів туристи, тож згодом кота лишили на самоті.[5]

Через своєрідність пам'ятника, його часто порівнюють із всесвітньо відомим пам'ятником единбурзькому собаці Боббі, що після смерті свого хазяїна жив на його могилі до кінця своїх днів.[2]

Легенди[ред. | ред. код]

З часом навколо кота Пантелеймона у Києві виникло чимало міських легенд. Найвідомішими з них є три.

Перша розповідає про Пантюшу як про кота-рятівника. Начебто у ніч, коли сталася пожежа, у приміщенні ресторану були люди й вірна тварина попередила їх про лихо, але сама не вижила.[6]

Друга легенда оповідає, ніби Пантелеймон був улюбленцем якогось бізнесмена, і коли кіт помер, багатій за власний кошт встановив йому пам'ятник посеред центру міста.[6]

Третя історія стверджує, що насправді пам'ятник коту Пантелеймону — це пам'ятник Бегемоту — знаменитому коту з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».[4]

Пов'язують з котом і містичні речі: зокрема серед киян існує повір'я, що бажання обов'язково збудеться, якщо потриматися за хвіст кота Пантелеймона[7].

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. Даты строительства/открытия архитектурных объектов Киева. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 18 березня 2009.
  2. а б Интересный Киев: Невідомі пам'ятники столиці. Архів оригіналу за 3 квітня 2009. Процитовано 18 березня 2009.
  3. Від Володимирської гірки до Володимирського собору. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 18 березня 2009.
  4. а б Интересный Киев: Кот возле Золотых ворот. Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 18 березня 2009.
  5. Отдых инфо: Памятник коту Пантелеймону, Киев. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 18 березня 2009.
  6. а б Радіо Свобода: Застигла оригінальність. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 18 березня 2009.
  7. Наш Киев: Исполнение желаний: волшебные места Киева[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела інформації[ред. | ред. код]