Пам'ятники Рівного

У сучасному Рівному чимало пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.

Особливістю пам'ятників міста є те, що більшість з них встановлені вже за доби незалежності України (від 1991 року). У місті, як у жодному іншому облцентрі, в т.ч. і в Західній Україні, вшановані у вигляді погрудь і пам'ятників герої УПА та діячі визвольних змагань українців початку ХХ століття. Місто по праву пишається першим у державі пам'ятником Симонові Петлюрі, монументом Климу Савуру (Дмитру Клячківському), високохудожніми пам'ятниками Тарасові Шевченку (1999) і Уласові Самчуку, відновленою Колоною Божої Матері (вперше встановлено 1750 року), оригінальним пам'ятником-ротондою княгині Рівненській.

Перелік пам'ятників[ред. | ред. код]

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
колона Діви Марії, 2003 на вулиці 16 Липня Колона Божої Матері споруджена в місті місцевим населенням ще 1750 року у час лютування чуми, потому реставрована 1856 року (під час епідемії холери). Колону було зруйновано комуністичною владою на Великдень з 21 на 22 квітня 1952 року. Пам'ятний відновлений за сприяння міського голови В.А. Чайки і посвячена 25 серпня 2003 року з нагоди відзначення 720-річчя першої письмової згадки про Рівне. Автори — скульптор Володимир Стасюк та архітектор Леонід Закревський[1].
Воїнів радянської армії, братська могила 1948 біля центрального входу до Парку Шевченка Братська могила радянських воїнів та партизанів, загиблих у Другу Світову війну впорядкована в 1948 році[1], скульптор І. Я. Матвієнко.
Жертвам Чорнобильської катастрофи, пам'ятний знак 2001 на розі вулиць Івана Мазепи та Симона Петлюри Пам'ятний знак Жертвам Чорнобильської катастрофи було споруджено 2001 року. Автор — архітектор Л. Закревський[1].
Загиблим у локальних війнах (афганцям), пам'ятний знак-меморіал 1999 біля Молодіжного парку Пам'ятний знак загиблим у локальних війнах (воїнам-афганцям) з'явився в місті 1999 року. Автори — скульптори Микола Сівак у співавторстві з Володимиром Пєтуховим і архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук[1].
княгині Марії Рівненській (Несвіцькій) 2007 на вулиці Соборній Марія отримала для міста Магдебурзьке право, чим дуже сприяла його розвитку.



Петлюрі Симону 2001 на вулиці Симона Петлюри Пам'ятник-погруддя державному і політичному діячеві, публіцисту, літературному і театральному критику, організатору українських Збройних сил Симонові Петлюрі урочисто відкрили 2001 року. Автори пам'ятника — скульптори П.Подолець, В. Шолудько, іВ. Стасюк та архітектор Т. Мельничук[2]. Рівне стало першим містом в Україні, де встановлено пам'ятник Симонові Петлюрі.
Савуру Климу 2002 на вулиці Соборній, 16 Пам'ятник полковнику УПА, Командиру УПА-Північ Климу Савуру (Дмитру Клячківському) було урочисто відкрито 2002 року. Автори пам'ятника — скульптор В. Шолудько та архітектори Т. Мельничук і В. Ковальчук[2].
Самчуку Уласу 2005 біля Рівненського академічного українського музично-драматичного театру на Театральному майдані Пам'ятник українському письменнику Уласу Самчукові було відкрито на честь 100-ліття від його народження 2005 року. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Шолудько і архітектор Віктор Ковальчук[1].
Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, меморіал 2007 на розі вулиць Соборної та Дубенської Пам'ятний знак-меморіал Чехословацьким воякам, загиблим у Рівному під час Другої Світової війни, відкрито 2007 року[1].
Шевченка Тараса, бюст 1939 у Парку Шевченка Погруддя великого українського поета і мислителя Тараса Шевченка було відкрито у 1939 році. Реконструйовано його згідно з рішенням міської Ради № 57 від 4 липня 1963 року у зв'язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції — скульптор Г. Шульман та архітектор В. Герасименко[1].
Шевченку Тарасові 1999 перед кінопалацом «Україна» на Майдані Незалежності Пам'ятник Тарасові Шевченку було урочисто відкрито 1999 року. Автори пам'ятника — скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Е. Миська[1].
меморіал жертвам нацизму 1968 вулиці Біла та Петра Дорошенка скульптори О. І. Пироженко, Б. В. Ричков, архітектор В. М. Герасименко

Колишні пам'ятники[ред. | ред. код]

назва рік встановлення рік знесення Розташування світлина опис
пам'ятник героям Сталінграду 2015[3] Привокзальна площа
комдиву М. Богомолову 1940 2022 сквер між вулицями Петра Могили, Яворницького та Коперника скульптор Л. Барвицький
погруддя Олеко Дундича 1957 2022 парк Шевченка скульптор Л. Безюк, архітектор В. Герасименко
монумент до 30-ї рiчницi вигнання з міста нацистів 1974 2022 ріг вулиць Соборної та Пересопницької самохідна артилерійська установка СУ-100 на постаменті

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]