Острів Мак-Клінтока
Острів Мак-Клінтока | |
---|---|
![]() | |
Карта | |
Названий на честь | Френсіс Леопольд Мак-Клінток ![]() |
Географія | |
80°11′26″ пн. ш. 56°34′18″ сх. д. / 80.190555555556° пн. ш. 56.571666666667° сх. д. | |
Місцерозташування | Баренцове море ![]() |
Акваторія | Північний Льодовитий океан ![]() |
Група островів | Земля Франца-Йосифа ![]() |
Площа | 612 км² ![]() |
Довжина | 31 км ![]() |
Ширина | 25 км ![]() |
Країна | |
![]() ![]() | |
Адм. одиниця | Архангельська область ![]() |
Населення | 0 осіб ![]() |
Відкрито | березень 1874 ![]() |
![]() |
Острів Мак-Клінтока (рос. Остров Мак-Клинтока) — безлюдний острів у складі арктичного архіпелазі Земля Франца-Йосифа, що належить Росії.
Острів площею 612 км² є сьомим за величиною островом архіпелагу[1]. Має приблизно прямокутну форму, максимальна довжина — близько 31 кілометра, а ширина — близько 25 км. Більша частина острова Мак-Клінтока заледеніла, найвища точка — 521 м над рівнем моря. Найпівнічніша точка острова — мис Грілі (мыс Грили), найпівденніша — мис Оппольцера (мыс Оппольцера).[2]
Від льоду вільні лиш невеликі ділянки суші, найбільші з них розташовані на південному заході острова. Там же знаходиться астрономічний пункт і руїни старих будівель.
Озера відсутні. Наявні декілька сезонних струмків.
Острів Мак-Клінток був відкритий у 1874 році в рамках австро-угорської експедиції на Північний полюс під керівництвом Карла Вейпрехта та Юліуса Пайєра. Названий на честь ірландського дослідника Арктики Френсіса Леопольда Мак-Клінтока (англ. Francis Leopold McClintock)[3] .
- ↑ Umweltprogramm der Vereinten Nationen [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.], abgerufen am 8. Februar 2016.
- ↑ Arthur Montefiore: A Note on the Geography of Franz Josef Land. In: The Geographical Journal. 3, Nr. 6, 1894, S. 492—497.
- ↑ Informationen zur McClintock-Insel [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] auf www.franz-josef-land.info, abgerufen am 8. Februar 2016.