Остапюк Борис Ярославович

Остапюк Борис Ярославович
Народився 31 березня 1961(1961-03-31) (63 роки)
Слобода, Коломийський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Alma mater Дніпровський національний університет залізничного транспорту (1987)
Заклад УЗ
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остапюк.

Борис Ярославович Остапюк (нар. 31 березня 1961(19610331), с. Слобода, Коломийський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — український залізничник. З 1 квітня 2014 року — генеральний директор «Укрзалізниці»[1], відсторонений.[2]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1987 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «Вагонобудування та вагонне господарство».

У 2001 році закінчив Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту за спеціальністю «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту».

У 2003 році закінчив Інститут післядипломної освіти Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна за спеціальністю «Менеджмент організації».

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 1987 році з посади бригадира підприємства магістрального залізничного транспорту цеху 1-го комплексу вагонного депо Львів Львівської залізниці.

2000–2002 — перший заступник директора, директор державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач».

2002–2005 — перший заступник начальника головного пасажирського управління Укрзалізниці, начальник головного управління матеріально-технічного забезпечення Укрзалізниці.

2005–2010 — заступник генерального директора Укрзалізниці.

Січень — травень 2010 — начальник Донецької залізниці.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Має нагороди та почесні звання: знак «Почесному залізничнику» (1999), знак «Почесний працівник транспорту України» (2001), срібну медаль «10 років незалежності України» (2001), міжнародну нагороду «Золотий Меркурій» (2001), Почесний диплом ОСЗ (2006), знак «Залізнична Слава» III ступеня (2006).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 292-р «Про призначення Остапюка Б. Я. генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України»
  2. ↑ Яценюк відсторонив керівника "Укрзалізниці"
Керівники Укрзалізниці
Президент Укрзалізниці

Олійник (1991—1993)

Генеральні директори Укрзалізниці

Железняк (1993—1997) • Слободян (1997—2000) • Кірпа (2000—2004) • Корнієнко (2005) • Афтаназів (2005) • Гладкіх (2005—2006) • Козак (2006—2007) • Науменко (2007) • Мельничук (2007—2008) • Костюк (2008—2011) • Козак (2011—2012) • Болоболін (2013—2014) • Остапюк (2014) • Бланк (в. о.) (2014—2015) • Завгородній (в. о.) (2015)

Голови правління АТ «Укрзалізниця»

Завгородній (в. о.) (2015—2016) • Кравцов (в. о.) (2016) • Жураковський (в. о.) (2016) • Бальчун (2016—2017) • Кравцов (в. о.) (2017—2020) • Марчек (в. о.) (2020) • Юрик (в. о.) (2020) • Жмак (з 2020) • Лященко (з 2023) •

Північно-Донецька
Яковлєв (1937) • Єгоров (1937—1938) • Кривонос (1939—1942) • німецька окупація (1942—1943) • Кривонос (1943—1946) • Даниленко (1946—1947) • Шахрай (1947—1948) • Кривенко (1948—1953)
Південно-Донецька
Донченко (1937—1938) • Кривонос (1938—1939) • Шахрай (1939—1940) • Ларіонов (1940—1941) • німецька окупація (1942—1943) • Ларіонов (1943—1950) • Кошляк (1951—1953) •
Донецька
Левченко (1934—1936) • Кривенко (1953—1968) • Приклонський (1968—1981) • Кожушко (1981—1994) • Гладковський (1994—1998) • Крючков (1998—2000) • Момот (2000) • Рогов (2000—2005) • Луханін (2005—2006) • Рогов (2006—2008) • Сергієнко (2008—2010) • Остапюк (2010) • Рогов (2010—2014) • Романенко (2014—201?) • Бугайов (з 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Остапюк_Борис_Ярославович&oldid=26440160