Освальд Поль
| Освальд Поль | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Oswald Pohl | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Oswald Ludwig Pohl | |||||||||||||||||||||||||
| Народився | 30 червня 1892[2] Дуйсбурґ, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія | |||||||||||||||||||||||||
| Помер | 7 червня 1951[1] (58 років) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, ФРН ·повішення | |||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | політик | |||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька[2] | |||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна[3] | |||||||||||||||||||||||||
| Членство | СС[4] і СА | |||||||||||||||||||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | |||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | обергруппенфюрер | |||||||||||||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] | |||||||||||||||||||||||||
| Конфесія | католицтво | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
Освальд Поль (нім. Oswald Pohl; 30 червня 1892, Дуйсбург — 7 червня 1951, Ландсберг-ам-Лех) - обергруппенфюрер СС і генерал військ СС (20 квітня 1942), начальник Головного адміністративно-господарського управління СС (1 лютого 1942 — 8 травня 1945).
Життєпис[ред. | ред. код]
Освальд Поль народився 30 червня 1892 року в Дуйсбурзі в сім'ї коваля Германа Отто Еміля Поля і його дружини Августи Поль (уродженої Зайферт), він був п'ятим з восьми дітей. Після закінчення школи в 1912 році вступив на службу у військово-морський флот, проходив тренування в Кілі і Вільгельмсхафені, потім служив на крейсері «Кондор». У Першу світову війну служив в регіоні Балтійського моря і на узбережжі Фландрії. Поль також закінчив військово-морську школу та 1 квітня 1918 отримав звання скарбника ВМФ. Більшу частину вільного часу він проводив на морі, а потім влаштувався в Кілі. 30 жовтня того ж року він одружився. Після закінчення війни Поль відвідував курси в ремісничому училищі, потім почав вивчати право в Університеті імені Християна Альбрехта. Незабаром він кинув університет і став скарбником 5-го полку бригади «Лёвенфельд» з 1919 по 1920 працюючи в Берліні. Взяв участь в Каппівскому путчі. У липні 1922 року вступив в НСДАП. У 1924 році був переведений в Свінемюнде. У 1925 Поль стає членом СА, а потім заново вступає в до цього заборонену НСДАП (квиток № 30 842). До 1929 року був керівником осередку НСДАП і командиром загонів СА в Свінемюнде.
Кар'єра в СС[ред. | ред. код]
9 листопада 1933 року за протекцією Генріха Гіммлера вступає в СС (квиток 147 614), потім вступив до Імперську командирську школу. Після її закінчення рекомендований начальником школи на посаду командира бригади. Відрізнявся неймовірною енергією і честолюбством. 1 лютого 1934 року в чині штандартенфюрера СС стає начальником IV відділу Особистого штабу рейхсфюрера СС. 1 червня 1935 призначений начальником Адміністративного управління СС, у віданні якого перебувала інспекція концтаборів, організація і нагляд за адміністрацією концтаборів. Крім того він заснував «Товариство за збереження і зміцнення німецьких пам'ятників культури», яке в основному було присвячено відновленню замку Вевельсбург. «Товариство» незабаром було включено в апарат СС, підконтрольний Полю. Поль також покинув лоно Римо-католицької церкви в 1935 році. З 1938 організовував холдинги СС і був головою правління Німецького Червоного Хреста. 8 червня 1939 рік стає начальником Головного адміністративного та економічного управління (у відомстві СС), а також начальником фінансового і будівельного управління (у відомстві Міністерства Внутрішніх Справ). Після об'єднання двох організацій 1. лютого 1942 року був призначений начальником Головного адміністративно-господарського управління СС (нім. SS-Wirtschafts- und Verwaltungshauptamt). Його головним завданням було управління системою концтаборів, а також передачею вилучених у в'язнів цінностей в Рейхсбанк. На цій посаді він намагався припинити жорстоке поводження персоналу концтаборів з ув'язненими, впроваджував заходи щодо підвищення продуктивності їхньої праці.
Після війни[ред. | ред. код]
Після війни переховувався з чужими документами, але був арештований британськими військами 27 травня 1946 року. Засуджений до смертної кари на одному з наступних Нюрнберзьких процесів (Процес у справі економічного управління СС, або «США проти Освальда Поля»). Повішений в Ландсбергській в'язниці.
Звання[ред. | ред. код]
- Штурмфюрер СА (1 червня 1931)
- Оберштурмфюрер СА (9 листопада 1932)
- Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1933)
- Штандартенфюрер СС (1 лютого 1934)
- Оберфюрер СС (9 вересня 1934)
- Бригадефюрер СС (1 червня 1935)
- Группенфюрер СС (30 січня 1937)
- Обергруппенфюрер СС і генерал військ СС (20 квітня 1942)
Нагороди[ред. | ред. код]
Перша світова війна[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Військова медаль (Османська імперія)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Міжвоєнний період[ред. | ред. код]
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
- Хрест Левенфельда
- Цивільний знак СС (№143 970)
- Почесний кут старих бійців
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
- Спортивний знак СА в бронзі
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі (10 років) (1936)[5]
- Медаль «За вислугу років у СС»[5]
- 4-го ступеня (4 роки) (1933)
- 3-го ступеня (8 років) (1937)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга свтітова війна[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» в сріблі (15 років) (1941)[5]
- Медаль «За вислугу років у СС» 2-го ступеня (12 років) (1941)[5]
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (1 липня 1943)
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (10 жовтня 1944)
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan Erik Schulte, Zwangsarbeit und Vernichtung: Das Wirtschaftsimperium der SS. Oswald Pohl und das SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt 1933—1945, Paderborn, München, Wien, Zürich: Schöningh, 2001.
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- Уильямсон Г. СС — инструмент террора. — Смоленск: Русич, 1999. — 416 с. — (Мир в войнах). — 21 000 экз. — ISBN 0-283-06280-0.
- Heinrich Pflanz: Die Hingerichteten von Landsberg und der Spöttinger Friedhof, Bublies Verlag, Beltheim-Schnellbach 2004, S. 352
- Miller, Michael D.; Collins, Gareth. ”SS-Obergruppenführer und General der Polizei”.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ а б в г Pohl, Oswald-Ludwig - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (англ.). Процитовано 25 жовтня 2018.
|
