Осауленко Станіслав Олександрович
| Осауленко Станіслав Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 липня 1991 Синельникове | |
| Смерть | 27 серпня 2014 (23 роки) між Горлівкою та Єнакієвим | |
| Поховання | Синельникове  | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Станісла́в Олекса́ндрович Осау́ленко (нар. 25 липня 1991 — пом. 27 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1991 року в місті Синельникове. 2006 року закінчив 9 класів ЗОШ № 2 міста Синельникове. Після школи продовжив навчання у Синельниківському професійному ліцеї, де 2009-го здобув кваліфікацію електрогазозварника. Відслужив строкову службу в армії, з 2010 року працював на Придніпровській залізниці у вагонному депо Нижньодніпровськ-Вузол, займався ремонтом вагонів.
З квітня 2014-го — заступник командира БМП, навідник-оператор 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади. На бронежилет скидався колектив, меценат, комерційна фірма. За тиждень бронежилет й уберіг Олександра при близькому вибухові гранати.
Бійці, які обороняли блок-пост під постійними обстрілам, покликали допомогу. Вояки виїхали на БМП до блок-посту, між Горлівкою та Єнакієвим (Донецька область) були атаковані із трьох сторін. У бою з російськими терористами у Станіслава заклинило гармату, потім у БТРа заглох мотор. Загинув, воюючи як піхотинець, від вогнепального поранення — від двох куль врятував бронежилет, а третя потрапила між пластинами. Товариші намагались врятувати Осауленка, надали йому першу медичну допомогу, перев'язали, зупиняли кров; помер на руках у побратимів.
Без Станіслава лишились батьки, дружина Ольга та син Артем 2011 р.н.[1]
Похований у Синельниковому 2 вересня 2014-го з військовими почестями; Східне кладовище.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 25
- Вшановується 27 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- у синельниківській ЗОШ № 1 Станіславу Осауленку відкрито меморіальну дошку[4]
- ↑ Із сесійної зали
- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав чотири рази. В Міноборони вшанували захисників України
- ↑ У Синельниковому відкрили 5 меморіальних дощок загиблим на сході бійцям
- Осауленко Станіслав Олександрович [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Останній рубіж(рос.)
- Український Меморіал
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |