Осава

село Осава
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Хустська міська громада
Код КАТОТТГ UA21120250220085237
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 324 особи[1][2]
Поштовий індекс 90408[1][3]
Телефонний код +380 3142[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°16′57″ пн. ш. 23°21′34″ сх. д. / 48.28250° пн. ш. 23.35944° сх. д. / 48.28250; 23.35944Координати: 48°16′57″ пн. ш. 23°21′34″ сх. д. / 48.28250° пн. ш. 23.35944° сх. д. / 48.28250; 23.35944
Середня висота
над рівнем моря
216[4] м
Водойми р. Мала Осава
Найближча залізнична станція Хуст
Місцева влада
Адреса ради 90415, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Липча, вул. Центральна, 35[1]
Сільський голова Малета Юрій Іванович[5]
Староста Глоботовський Василь Степанович
Карта
Осава. Карта розташування: Україна
Осава
Осава
Осава. Карта розташування: Закарпатська область
Осава
Осава
Мапа
Мапа

Оса́ва — село в Липчанському старостинському окрузі Хустської міської громади у Закарпатській області в Україні. Населення становить 324 особи (станом на 2001 рік)[1][2].

Назва[ред. | ред. код]

Назва села Осава походить від назви річки Осава, яка протікає через цей населений пункт разом з меншими потоками і є правою притокою річки Ріка.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на березі річки Мала Осава за 17 км від Хуста та за 774 км від Києва. Найближчі населені пункти - Липча, Кривий, Кошельово, Липовець, Залом.

Клімат Осави
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,2 2,6 8,5 15,2 20,4 23,2 25,0 24,5 20,6 14,9 7,4 2,4 13,7
Середня температура, °C −3,1 −0,9 4,0 9,9 14,7 17,6 19,3 18,7 15,1 9,8 4,0 −0,4 9,1
Середній мінімум, °C −6,4 −4,3 −0,4 4,6 9,1 12,1 13,6 13,0 9,6 4,7 0,7 −3,1 4,4
Норма опадів, мм 47 41 42 52 76 96 83 74 50 45 52 62 720
Джерело: [1]

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка у 1898-році як Oszávka.

Інші згадки: 1907- Darázs-völgy, 1913- Darázsvölgy, 1944-Oszava, Осава, 1983- Осава

Економіка[ред. | ред. код]

В селі Осава біля ставка облаштована база відпочинку.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 297 осіб, серед них — 146 чоловіків і 151 жінка[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 324[1][2] особи. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 323 99,69%
російська 1 0,31%

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Малета Юрій Іванович, 1978 року народження, вперше обраний у 2015 році[5]. Інтереси громади представляють 22 депутати сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 22 100,00%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  2. а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  3. Довідник поштових індексів України. Закарпатська область. Хустський район. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  4. Погода в селі Осава. Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 20 січня 2008.
  5. а б Закарпатська область. Обрані на посаду сільського голови. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - 021 ХУСТСТКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 9 серпня 2017.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 ХУСТСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 9 серпня 2017.
  8. Липчанська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.
  9. Липчанська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. Липчанська сільська рада. Загальні відомості про результати голосування. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Закарпатська область / Ред. кол. тому: Бєлоусов В. І. (гол. редкол.). 1969. – 810 с.

Посилання[ред. | ред. код]