Ораціо Ранкаті

Ф
Ораціо Ранкаті
Ораціо Ранкаті
Ораціо Ранкаті
Особисті дані
Народження 9 березня 1940(1940-03-09)
  Морбеньо, Італія
Смерть 17 жовтня 2023(2023-10-17) (83 роки)
Зріст 168 см
Вага 63 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958–1961 Італія «Інтернаціонале» 11 (4)
1961 Італія «Дженоа» 3 (0)
1961–1962 Італія «Реджяна» 6 (1)
1962–1963 Італія «Чивітановезе» 29 (2)
1963–1965 Італія «Трієстина» 39 (5)
1965–1967 Італія «Чезена» 58 (4)
1967–1969 Італія «Імолезе» 65 (38)
1969–1972 Італія «Парма» 95 (40)
1972–1973 Італія «Асті» 21 (1)
1977 Італія «Сондріо» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960 Італія Італія (ол.) 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1987 Італія «Сондріо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ораціо Ранкаті (італ. Orazio Rancati, 9 березня 1940, Морбеньо — 17 жовтня 2023) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Інтернаціонале» та «Парму», а також олімпійську збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав грати у футбол в «Інтернаціонале», за який 18 жовтня 1959 року дебютував у Серії А в матчі проти «Фіорентини» (2:0). Всього в тому сезоні взяв участь в 11 матчах Серії А, які так і залишилися для нього єдиними у вищому дивізіоні. Оскільки у наступному сезоні Ораціо зіграв лише 3 травня 1961 року в півфінальному матчі на Кубок ярмарків з англійським «Бірмінгем Сіті» (0:1). Загалом за «Інтер» зіграв 13 матчів (11 у чемпіонаті, 1 в єврокубках і 1 в Кубок Італії) і забив 4 голи (всі в чемпіонаті).

У наступному сезоні Ранкаті разом з трьома одноклубниками, Лівіо Фонгаро[it], Маріо Да Поццо[it] і Едді Фірмані, перейшов в «Дженоа» з Серії Б[1], проте надовго в клубі не затримався і вже в листопаді 1961 року перейшов в «Реджяну», що виступа в тому ж дивізіоні.

Згодом грав у складі низки нижчолігових клубів, проте ніде надовго не затримувався.

Привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Парма», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за пармську команду наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Парми», був основним гравцем команди[2]. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату.

Протягом сезону 1972/73 років захищав кольори клубу «Асті» з Серії D, після чого завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1960 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 2 матчі на домашньому футбольному турнірі Олімпійських ігор проти Бразилії і Югославії[3], а італійці зайняли четверте місце.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1977 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового клубу «Сондріо»[4], з яким пропрацював 10 років, а 1977 року навіть недовго був граючим тренером.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Marcia trionfale [Архівовано 7 грудня 2007 у Archive.is] Akaiaoi.com
  2. Storia del Parma Calcio [Архівовано 9 вересня 2012 у Archive.is] settorecrociatoparma.it
  3. Orazio Rancati — sports-reference.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 30 липня 2016.
  4. Storia [Архівовано 2012-08-24 у Wayback Machine.] Sondriocalcio.it

Посилання[ред. | ред. код]