Оптичний носій
Оптичні накопичувач або Оптичний носій інформації — це термін у галузі інформатики, що позначає засіб зберігання даних з допомогою носіїв та самі носії, що зчитуються оптично. Дані записуються, з допомогою позначок на патерні, який може бути прочитаний знову світлом, зазвичай променем лазера, точно зосередженого на диску, що обертається. Застарілим зразком оптичного накопичувача, який не вимагає використання комп'ютерів, є мікрофільм. Є й інші засоби оптично зберігання даних і нові методи знаходяться в стадії розробки. Оптичні накопичувачі відрізняються від інших методів зберігання даних, які використовують інші технології, такі як магнетизм або напівпровідники.
Під словами оптичний носій можуть мати на увазі і один диск що читається одним CD-ROMом і прилад, що являє собою кілька оптичних приладів, здатен читати кілька дисків, такий як оптична бібліотека. Звичайні компакт-диски можуть вміщати близько 700 МБ (мегабайт), а оптична бібліотека може містити набагато більше.
Термін оптичний привід звичайно стосується пристрою в комп'ютері, який може читати CD-ROM або інші оптичні диски.
Було оцінено, що у 2007 році оптичні накопичувачі складали 27% від всього технологічного потенціалу для зберігання інформації в світі.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
- Оптичний диск
- Носій інформації
- Оптичний привід
- Магнітооптичний диск — поєднує оптичні та магнітні технології для збереження даних.
- 3D зберігання оптичний даних — потенційно нова технологія оптичного зберігання даних
- Optical Storage Technology Association — торгово-промислова асоціація компаній що займаються пов'язаними технологіями.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «The World's Technological Capacity to Store, Communicate, and Compute Information» especially Supporting online material, Martin Hilbert and Priscila López (2011), Science (journal), 332(6025), 60-65