Опеньок хибний сіропластинчатий

Опеньок хибний сіропластинчатий

Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Строфарієві (Strophariaceae)
Рід: Гіфолома (Hypholoma)
Вид: H. capnoides
Hypholoma capnoides
(Fr.) P.Kumm. (1871)
Синоніми
*Agaricus capnoides Fr. (1818)
Посилання
Вікісховище: Hypholoma capnoides
EOL: 1030033
МСОП: 122090565
NCBI: 86069
MB: 159037
IF: 159037

Опеньок хибний сіропластинчатий (Hypholoma capnoides (Fr.:) P.Kumm.) — їстівний гриб родини строфарієвих.

Будова

[ред. | ред. код]

Шапинка 2-8 см в діаметрі, тонком'ясиста, випукла, в центрі з горбочком, гола, вохряно-жовта, матово жовта, жовтувато-коричнева, жовтувато-оранжева, по краям світліша.

Гіменофор пластинчатий. Пластинки прирослі, часті, вузькі, в молодому віці бліді, білуваті, жовтуваті, пізніше сіруваті, фіолетово-сірі.

Ніжка 5-10 х 0,4-08 см, тонка, інколи викривлена, зверху білувато-жовта, в основі коричнева, з волокнами.

М'якоть білувата, без вираженого запаху, з приємним м'яким смаком.

Спори 7-10х4-5 мкм, еліпсоїдні, фіолетово-бурі, гладкі. Споровий порошок коричневий, темно-бордовий.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Так само як його отруйні і не їстівні види роду Опеньок сірчано-жовтий несправжній (H. fasciculare) та Опеньок цегляно-червоний (H. sublateritium) зростає в хвойних лісах, на мертвих трухлявіючих деревах, часто на пеньках сосни. Групами в серпні, листопаді.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Під час збирання цього гриба необхідно вміти відрізнити його від сірчано-жовтого опенька, який є більш поширеним у багатьох регіонах. Опеньок сіропластинчатий має характерні пластинки світло-сірого кольору, які в процесі дозрівання спор стають фіолетово-бурими. Натомість сірчано-жовтий опеньок має зеленуваті пластинки.

Також є ймовірність сплутати зі смертельною галериною оторочкуватою, неїстівним опеньком цегляно-червоним або добрим їстівним опеньком літнім.

Консервують, сушать, смажать. Деякі автори рекомендують перед вживанням відварити. В деяких джерелах вважається неїстівним і не рекомендований до збору, саму через те, що його легко сплутати з отруйними грибами.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Саркина И. С. Грибы знакомые и незнакомые. Справочник-определитель грибов Крыма. 2-е издание: уточненнок и дополненное. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2013. — 440 с., цв. илл.

Посилання

[ред. | ред. код]