Олімпійський вогонь
Олімпі́йський вого́нь — один із символів Олімпійських ігор. Його запалюють у місті проведення ігор під час відкриття — і він горить до їх завершення.
Історія[ред. | ред. код]
Традиція запалювати Олімпійський вогонь існувала в Стародавній Греції під час проведення античних Олімпійських ігор. Олімпійський вогонь служив згадкою про подвиг Прометея, що за легендою викрав вогонь у Зевса та подарував його людям.
Відбувалась церемонія запалювання олімпійського вогню біля храму Гери в Олімпії. Поновив його П’єр де Кубертен у 1912 р. Смолоскип запалюють в Олімпії спрямованим пучком сонячного проміння, утвореного увігнутим дзеркалом. Олімпійський вогонь символізує чистоту, прагнення досконалості і боротьбу за перемогу, а також мир і дружбу[1]
1928 року традицію відроджено. Вона зберігається досі. Під час Олімпійських ігор 1936 року, що відбулися в Берліні, вперше проведено естафету Олімпійського вогню. Понад 3 000 бігунів брали участь у пронесенні смолоскипа з Олімпії до Берліна.
На Зимових Олімпійських іграх вогонь запалювався і 1936 року, і 1948 року, але естафету вперше провели тільки 1952 року — перед Олімпійськими іграми в Осло. Однак вона стартувала не з Олімпії, а з Моргедалі (Норвегія).
Напередодні Пекінської Олімпіади 24 березня 2008 року в Олімпії під час урочистої театралізованої церемонії вогонь запалила Марія Нафпліоту в ролі головної жриці. 31 березня олімпійський вогонь доставлено в Пекін, де почався і закінчився маршрут естафети, що тривав 130 днів.
- Під час передавання вогню в олімпійській естафеті використовують смолоскип
- Доправляють олімпійський вогонь з Олімпії до великої чаші олімпійського стадіону - смолоскиповою естафетою.
- У 1934 р. на сесії МОК, Афіни (Греція). вирішили проводити смолоскипові естафети від стародавньої Олімпії до олімпійського стадіону.
- Ідея проведення смолоскипної естафети олімпійського вогню належить професорові Карлу Діємму.
- На Олімпійських іграх 1936 р., Берлін (Німеччина) започаткували традицію смолоскипової естафети олімпійського вогню?
- Символічне випускання голубів супроводжує запалювання олімпійського вогню в головній чаші Олімпійського стадіону. Уперше випустили в небо голубів як символ миру на ІХ Олімпійських іграх 1928 р.
- У Мексику олімпійський вогонь був доставлений за маршрутом каравел Христофора Колумба?
- Вперше олімпійський вогонь потрапив з Європи в Азію у 1964 р
- Щоб дістатися столиці Ігор Олімпіади 1948 р. у Лондоні (Велика Британія) олімпійський вогонь здійснив першу морську подорож. , Вогонь перетнув затоку Ла-Манш на кораблі ВМС Великої Британії.
- У 1952 р. перед Літньою Олімпіадою в Гельсинкі смолоскип, запалений на землі Еллади, вперше піднявся у повітря. У Фінляндію його доставили літаком. І 19 липня спортсмен, якого спеціально не оголошував диктор з'явився з смолоскипом на стадіоні. Але по характерній манері бігу усі впізнали великого П. Нурмі (56 років), володаря дев'яти золотих олімпійських медалей. Перед запаленням вогню П. Нурмі передає смолоскип ще одній живій легенді фінського спорту Ханнесу Колехмайнену, володарю чотирьох золотих та одної срібної олімпійських нагород, який і запалює вогонь у чаші. https://issuu.com/olympicua/docs/voloshin.С.127
- Наступну повітряну подорож олімпійський вогонь здійснив через чотири роки – у шахтарській лампі його привезли до Австралії.[3]
- Напередодні Зимових ігор 1952 року в Осло естафета почалась біля каміна в будинку-музею Сондре Норгейма. Так норвежці вшанували основоположника лижного спорту у своїй країні. Уся естафета була лижною.
- За час своєї історії олімпійський вогонь здійснив космічну подорож. У 1976 р., Монреаль (Канада).. Спеціальний прилад перетворив іонізовані частинки полум’я в імпульс, який передали через Атлантику за допомогою космічного супутника. У Канаді сигнал перетворили назад у полум’я.
- На зимову Олімпіаду в Альбервілле у 1992 році олімпійський вогонь летів надзвуковим “Конкордом”. Через два роки організатори Ігор у Ліллехаммері вперше використали в естафеті не тільки оленячу упряжку та парашут, а й інвалідний візок.
- Перед Олімпіадою 1996 року в Атланті олімпійський смолоскип вперше побував у космосі. Щоправда, з міркувань безпеки, вогонь на орбіті не запалювали.
- У 2000 р., Сідней (Австралія) поблизу Великого бар’єрного рифу вогонь здійснив першу підводну подорож. Австралійський біолог Венді Крейг-Дункан несла спеціально розроблений олімпійський смолоскип, який горів під водою, на морському дні Ажинкурського рифу, біля узбережжя австралійського штату Квінсленд.
- Головною і найяскравішою подією всього маршруту естафети вогню Ігор XXIX Олімпіади, яка відбулася в Пекіні, стало досягнення найвищої вершини світу — гори Еверест, висотою 8 848 м над рівнем моря. Олімпійський вогонь альпіністи доставили на вершину в спеціальних капсулах, розроблених для збереження полум'я в умовах низьких температур і розрідженого повітря.
- У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався на венеційській гондолі та боліді “Феррарі”. Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу – гори Еверест.[4]
У 2004 році відбулася перша Всесвітня смолоскипна естафета, яка тривала 78 днів. Олімпійський вогонь подолав дистанцію у більш, ніж 78 тисяч кілометрів, побувавши у руках 11400 учасників дійства. Естафета вперше пройшла Африкою і Південною Америкою, відвідала усі міста-господарі попередніх ігор і закінчила свій шлях в Афінах – столиці Літніх Ігор 2004.
У 2006 році перед Зимовою Олімпіадою в Турині олімпійський вогонь прокатався на венеційській гондолі та боліді “Феррарі”. Вогонь пекінської Олімпіади досяг найвищої вершини світу – гори Еверест.
Персоналії, що отримали право запалити олімпійський вогонь[ред. | ред. код]
Літні Олімпійські ігри[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Зимові Олімпійські ігри[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
Виконавиці ролі Олімпійської верховної жриці[ред. | ред. код]
Олімпія, 2008 рік
| рік/роки | акторка[4] |
|---|---|
| 1936 | Кула Пратсіка |
| 1948 | Марія Ангелукопулу |
| 1952 | Ксантіппі Піхеон-Теологіті |
| 1956-1964 | Алека Кацелі |
| 1968-1980 | Марія Мосхоліу |
| 1984-1988 | Катерині Дідаскалу |
| 1992-1998 | Марія Памбукі |
| 2000-2006 | Талія Прокопіу |
| 2008 | Марія Нафпліоту |
| 2010-2012 | Іно Менегакі[5] |
| з 2014 | Катерині Леху |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Булатова Марія Михайлівна (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.) . Київ: Оліипійська література. с. 119. ISBN 978-966-8708-14-5.
- ↑ М. М. Булатова (2011). Енциклопедія олімпійського спорту (укр.) . Київ: Олімпійська література. с. 119—123. ISBN 978-966-8708-14-5.
- ↑ Вогонь Олімпійських ігор запалено у Лондоні. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
- ↑ Retrospect of High Priestesses who have lit the Olympic Flame. Архів оригіналу за 8 липня 2010. Процитовано 16 лютого 2010.
- ↑ Olympic flame for London Games lit in Greece, May 10, 2012, washingtontimes.com. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 30 вересня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Olympic torch |
- Олімпійський вогонь пронесли у Санкт-Петербурзі та Стамбулі
- Олімпійський вогонь прибув до Австралії[недоступне посилання з липня 2019]
- Тінь минулого Олімпійського вогню [Архівовано 6 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт присвячений Літнім Оліпмійським іграм 2008 року в Пекіні [Архівовано 12 грудня 2006 у Wayback Machine.]