Олів'є Рує

Ф
Олів'є Рує
Олів'є Рує
Олів'є Рує
Особисті дані
Народження 1 грудня 1955(1955-12-01) (68 років)
  Нансі, Франція
Зріст 170 см
Вага 68 кг
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973–1981 Франція «Нансі» 210 (73)
1974–1975   Франція «Шомон» 29 (3)
1981–1984 Франція «Страсбур» 61 (10)
1984–1986 Франція «Ліон» 45 (10)
1986–1988 Франція «Нойдорф» ? (?)
1988–1990 Франція «Кенігсгоффен» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1976 Франція Франція (ол.)  ? (?)
1976–1981 Франція Франція 17 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991–1994 Франція «Нансі»
1999 Швейцарія «Сьйон»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олів'є Рує (фр. Olivier Rouyer, нар. 1 грудня 1955, Нансі) — французький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Нансі» та «Ліон», а також національну збірну Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Нансі», де навчався разом із Мішелем Платіні. У дорослому футболі дебютував 1973 року і за сезон 1973/74 взяв участь у 10 матчах чемпіонату, в яких забив лише 1 гол, тому на наступний сезон був відданий в оренду в клуб другого дивізіону «Шомон».

Повернувшись 1975 року до «Нансі» Рує зумів таки закріпитись в основі та відіграв за команду з Нансі ще шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Нансі», був основним гравцем атакувальної ланки команди та одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 гола за гру першості. У 1978 році він з командою виграв Кубок Франції.

Згодом протягом 1981—1984 років захищав кольори клубу «Страсбур», а 1984 року уклав контракт з клубом «Ліон», у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Ліона» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Завершував кар'єру в аматорських клубах зі Страсбурга «Нойдорф» і «Кенігсгоффен», за які виступав протягом 1986—1990 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У 1976 році захищав кольори олімпійської збірної Франції на Літніх Олімпійських іграх, разом з якою дійшов до чвертьфіналу. А за рік до того у її складі здобув Срібну медаль на Середземноморських іграх 1975 року в Алжирі.

9 жовтня 1976 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції в грі відбору на чемпіонат світу 1978 року проти Болгарії (2:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, зігравши на турнірі у двох матчах, а його команда не подолала групового етапу.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 17 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1991 року, очоливши тренерський штаб клубу «Нансі», де працював до 1994 року

1999 року недовго був головним тренером швейцарського «Сьйона».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Після закінчення своєї спортивної кар'єри у французькій газеті L'Équipe Magazine від 16 лютого 2008 року Рує зробив камінг-аут, заявив, що він гомосексуал і відкрито живе своєю сексуальністю з моменту прибуття до «Страсбурга» в 1981 році. За його словами, це була причина, яка коштувала йому посади тренера в «Нансі» в 1994 році[1][2][3].

Також працював футбольним експертом та коментатором на французьких телеканалах Canal+ та L'Équipe[4].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
09/10/1976 Софія (місто) Болгарія Болгарія 2 – 2 Франція Франція Відбір до ЧС 1978 - вийшов на 61'
17/11/1977 Париж Франція Франція 2 – 0 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 1978 - вийшов на 71'
23/02/1977 Париж Франція Франція 1 – 0 ФРН ФРН товариський матч 1
30/03/1977 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 0 Франція Франція Відбір до ЧС 1978 -
23/04/1977 Женева Швейцарія Швейцарія 0 – 4 Франція Франція товариський матч 1 вийшов на 46'
26/06/1977 Буенос-Айрес Аргентина Аргентина 0 – 0 Франція Франція товариський матч -
30/06/1977 Ріо-де-Жанейро Бразилія Бразилія 2 – 2 Франція Франція товариський матч - вийшов на 59'
08/02/1978 Неаполь Італія Італія 2 – 2 Франція Франція товариський матч -
19/05/1978 Вільнев-д'Аск Франція Франція 2 – 0 Туніс Туніс товариський матч - вийшов на 46'
02/06/1978 Мар-дель-Плата Італія Італія 2 – 1 Франція Франція ЧС 1978 -
10/06/1978 Мар-дель-Плата Угорщина Угорщина 1 – 3 Франція Франція ЧС 1978 -
01/09/1978 Париж Франція Франція 2 – 2 Швеція Швеція Відбір до ЧЄ 1980 -
02/05/1979 Іст-Ратерфорд США США 0 – 6 Франція Франція товариський матч -
27/02/1980 Париж Франція Франція 5 – 1 Греція Греція товариський матч - вийшов на 56'
26/03/1980 Париж Франція Франція 0 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч - вийшов на 71'
19/11/1980 Ганновер ФРН ФРН 4 – 1 Франція Франція товариський матч - вийшов на 60'
15/05/1981 Париж Франція Франція 1 – 3 Бразилія Бразилія товариський матч -
Усього Матчів 17 Голів 2

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Нансі»: 1977/78

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cascarino, Tony (28 квітня 2003). Is it time to open the closet?. The Times. London. Процитовано 12 серпня 2009.
  2. Olivier Rouyer, commentateur sportif et ex-footballeur, fait son coming-out (фр.). Têtu. 19 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 12 серпня 2009.
  3. Gillon, Doug (18 лютого 2012). Discrimination of any kind in sport must be stamped out. Glasgow: The Herald. Процитовано 15 квітня 2012.
  4. Benoît Daragon, « Olivier Rouyer quitte Canal+ pour L'Équipe 21 » sur PureMédias, 28 juin 2016

Посилання[ред. | ред. код]