Олиб
| Олиб | |
|---|---|
 Узбережжя Олиба | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 44°22′36″ пн. ш. 14°46′52″ сх. д. / 44.37666666669477422° пн. ш. 14.78111111113877918° сх. д.Координати: 44°22′36″ пн. ш. 14°46′52″ сх. д. / 44.37666666669477422° пн. ш. 14.78111111113877918° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 26,09 км² |
| Найвища точка | 74 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Задарська жупанія |
| Адм. одиниця | Задарська жупанія |
| Населення | 147 (2001) |
  Олиб Олиб (Хорватія) | |
 | |
 Олиб у Вікісховищі | |
Олиб (хорв. Olib) — острів в Хорватії, в північній частині Адріатичного моря. Острів розташований на північний захід від Задара. На північ від Оліба знаходиться затока Кварнер, на південь — затока «Вирське море». На північний схід від Оліба лежить острів Паг, на південний схід — Вир, на південь — група невеликих островів, за якими починається Дугі-Оток. На захід від Олиба розташований схожий на Олиб острів Силба.
Площа острова — 26,09 км ², він має складну форму з численними затоками. Довжина берегової лінії — 31,5 км. Найвища точка острова — 74 метри. Населення острова 147 чоловік, більша частина якого живе в селищі Олиб на західному узбережжі острова. Населення зайняте рибним ловом, сільським господарством, у тому числі виробництвом вина і сиру. Олиб зв'язаний регулярними поромними рейсами із Задаром.
Острів був заселений в римську епоху, перші письмові згадки датуються X ст., острів у документах того часу носив ім'я Алоеп.
Хвиля переселенців з континентальної Хорватії прийшла на острів в XV ст., це були біженці від турецької навали.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На острові багато історичних пам'яток, серед яких :
- Парафіяльна церква Успіння Богоматері (XVII ст.), в якій зібрана колекція старовинних глаголичних рукописів.
- Старовинна вежа «Кула».
- Руїни церкви св. Павла і монастиря, покинутого в XIII ст..
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||
