Олексенко Галина Савелівна

Олексенко Галина Савелівна
Народилася 21 вересня 1905(1905-09-21)
село Стайки, тепер Кагарлицького району Київської області
Померла невідомо
місто Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність українка
Партія КПРС

Галина Савелівна Олексенко (21 вересня 1905(19050921), село Стайки, тепер Кагарлицького району Київської області — ?, місто Київ) — українська радянська письменниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в родині робітника Савелія Мартиненка. У 1914 році, після смерті батька, наймитувала в заможних селян. З 1823 по 1927 рік працювала на цегельному заводу в селі Стайках знімальницею цегли. У 1924 році вступила до комсомолу.

З 1927 по 1930 рік навчалася на робітничому факультеті в Києві.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930—1934 роках — студентка факультету електрифікації Київського інституту механізації та електрифікації сільського господарства.

У 1934—1935 роках — жіночий організатор Краснопільської машинно-тракторної станції (МТС) Харківської області.

У лютому 1935 — 1937 року — інструктор Згурівського районного комітету КП(б)У Харківської області; інструктор Вовчанського районного комітету КП(б)У Харківської області.

З 1937 по 1941 рік проживала в Харкові та Кам'янці-Подільському, була домогосподаркою.

Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1944 рік перебувала в евакуації в місті Алма-Аті Казахської РСР.

З 1944 по 1953 рік проживала в місті Дрогобичі, була домогосподаркою, займалася творчою роботою. Перше оповідання «Дороге ім'я» опублікувала в дрогобицькій обласній газеті «Радянське слово». Авторка соцреалістичного роману «Буревій в Карпатах» (Київ, 1951).

З 1953 роках — у місті Києві на творчій роботі. У 1960 році надрукувала в журналі «Вітчизна» оповідання «Відплата». У 1964 році вийшов друком роман «Прапор над Карпатами», а у 1979 році — «Верховинці. Хроніка однієї родини».

Родина[ред. | ред. код]

Виховувала шістьох синів.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]