Карас Оксана Михайлівна

Карас Оксана Михайлівна
рос. Оксана Карас
Ім'я при народженні Оксана Михайлівна Карас
Дата народження 19 червня 1979(1979-06-19)[1] (44 роки)
Місце народження Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство Росія Росія
Alma mater Російський університет дружби народів (2004), Всеросійський державний інститут кінематографії (2009) і Російський університет дружби народів
Професія кінорежисер, сценарист, монтажер, телеведуча, журналістка
Кар'єра 1998 — дотепер
IMDb ID 5732304
Зовнішні відеофайли
Оксана Карас: «Теперь это надолго. Может быть, навсегда» // «Скажи Гордеевой»

Оксана Михайлівна Карас (нар. 19 червня 1979, Харків, Українська РСР, СРСР) — російська режисерка кіно та телебачення українського походження, сценарист і монтажер, у минулому — телеведуча, журналістка. Найбільш відома за фільмом «Хороший хлопчик», який отримав Гран-прі XXVII Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр».

Звинуватила пропаганду Кремля в тому, що росіяни плутають добро зі злом. В інтерв'ю Катерині Гордєєвій на початку липня 2022 року відзначила, щоб якщо б громадяни РФ вимикали телевізор, з якого їх «ґвалтують», вони були б набагато людянішими та не підтримували війну в Україні[2].

Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]

Оксана Михайлівна Карас народилася 19 червня 1979 року у Харкові. Її дитинство пройшло у Казахстані[3] у місті Актау (раніше Шевченко). У 2004 році закінчила Російський університет дружби народів, юридичний факультет. Потім, до 2009 року навчалася у ВДІК (майстерня Валерія Лонського)[3].

З 1998 року працювала на телебаченні ведучою, кореспондентом[4], спортивним коментатором[5], кінооглядачем, автором та режисером документальних фільмів[3] (канали НТВ, «НТВ-Плюс Спорт»[6], ВДТРК «Культура»[7]).

У 2000 році була у складі бригад журналістів телеканалів НТВ і НТВ-Плюс, які висвітлювали літні Олімпійські ігри в австралійському Сіднеї. Була однією з постійних ведучих програми «Зоряний вівторок» на НТВ-Плюс Спорт[8][9]. З 2004 по 2005 рік — одна з постійних ведучих навколоспортивного тележурналу «Спортіссімо» на тому ж каналі[10].

З 2007 по 2008 рік була ведучою рубрики «Худрада» у програмі «Новини культури»[11][12].

У 2008 році як режисер випустила серіал «Брати-детективи»[13], а також написала сценарій і виступила режисером короткометражки «Кастинг», яка отримала Гран-Прі Міжнародного фестивалю «Небачене кіно» в Естонії. Першу повнометражну картину («Репетиції»)[14], написавши до неї сценарій, зняла у 2013 році. У тому ж році як режисера Оксана Карас працювала над серіалом «Зниклі безвісти» та фільмом «Принцеса Муай Тай». 2015 року стала автором сценарію комедії «Не весільну подорож».

У 2016 році вийшов «Хороший хлопчик», над яким Карас працювала як режисер, сценарист та монтажер. Фільм отримав Гран-прі XXVII Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр»[15], переміг у глядацькому голосуванні[16], організованому порталом «КиноПоиск» у період «Кінотавра», а також здобув «Золоту туру» за ІІІ місце в конкурсі «Виборзький рахунок» в рамках XXIV Фестивалю російського кіно «Вікно до Європи»[17]. Далі Карас брала участь у роботі над короткометражною картиною «Як великі» як сценарист і режисер, а також над серіалом та однойменним фільмом «Відмінниця»[18]. У 2018 році вона випустила картину «В ангела ангіна» (за мотивами повісті Вадима Шефнера «Сестра печалі») знову з Семеном Тріскуновим у головній ролі.

У червні 2019 року відбулася прем'єра її фільму «Вище неба», знімальний процес якого проходив у 2018 році[19][20].

У жовтні 2020 року в прокат вийшов байопік «Доктор Ліза», присвячений життю Єлизавети Глінки[21].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Проживає у Москві . 2010 року у Карас народилася дочка Катерина, 2017 року — син Олександр, а 2019 року — другий син, Петро. Під час війни РФ в Україні її дочка прийшла до школи у футболці з написом «Ні війні», але однокласники засудили її за антивоєнний заклик та довели до сліз. Тому Оксана Карас вирішила перевести дитину на домашнє навчання[22].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Вклад
2022 Мерзла земля Режисер
2021 Казки Пушкіна. Для дорослих Режисер
2021 Чиновниця Режисер
2020 Лікар Ліза Режисер
2018 Вище неба Режисер
2018 У ангела ангіна Режисер
2017 Відмінниця Режисер
2016 Хороший хлопчик Режисер, автор сценарію, монтажер
2015 Не весільна подорож Автор сценарію
2013 Принцеса Муай Тай Режисер
2013 Репетиції Режисер, автор сценарію

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Гран-Прі Міжнародного фестивалю «Небачене кіно» в Естонії за картину «Кастинг» (2008)
  • Гран-прі XXVII Відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр» за фільм «Хороший хлопчик»[23]
  • Приз «Золота тура» за ІІІ місце у глядацькому конкурсі «Виборзький рахунок» у рамках XXIV Фестивалю російського кіно «Вікно до Європи» за фільм «Хороший хлопчик»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ČSFD — 2001.
  2. Малай, Катерина (5 липня 2022). Російська режисерка Оксана Карас про пропаганду Кремля: нас усіх ґвалтують через телевізор. https://news.obozrevatel.com (укр.). Процитовано 6 липня 2022.
  3. а б в Оксана Карас в ожидании премьеры своего фильма "Выше неба" и пополнения в семье: интервью с режиссером (рос.). Hello!. 15 червня 2019. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 січня 2020.
  4. Вместо эпилога или Еще раз о "беременности" Юлии Чепаловой (рос.). «Лыжный спорт». 21 квітня 2002. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 15 червня 2019.
  5. Попутчики. Василий Соловьёв (рос.). Эхо Москвы. 7 липня 2013. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  6. ЮРИЙ БОРЗАКОВСКИЙ: "МЕНЯ ЗОВУТ 800. 1.42,47". Огонёк. 17 жовтня 2004. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  7. Сегодня на "Худсовете". 5 мая 2008 года. Культура. 5 травня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 6 липня 2022.
  8. "Звездный вторник": как все начиналось... (рос.). НТВ-Плюс. 25 квітня 2003. Архів оригіналу за 13 вересня 2004. Процитовано 6 липня 2022.
  9. Василий Соловьёв (26 квітня 2010). Звёздный вторник (рос.).
  10. Наш новый проект «Спортиссимо» (рос.). НТВ-Плюс. 2 листопада 2004. Архів оригіналу за 1 березня 2007. Процитовано 6 липня 2022.
  11. Сегодня на "Худсовете". 10 декабря 2007 года (рос.). Культура. 10 грудня 2007. Архів оригіналу за 26 серпня 2019.
  12. Сегодня на "Худсовете". 15 апреля 2008 года. Культура. 15 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2019.
  13. Кризис кризисом, но тем не менее есть чему порадоваться (рос.). Endymion. 15 грудня 2008. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  14. ОКСАНА КАРАС: «ЭНЕРГИЯ И ЖЕЛАНИЕ СКАЗАТЬ ТО, ЧТО ТЫ ХОЧЕШЬ, – САМОЕ ГЛАВНОЕ В РЕЖИССУРЕ» (рос.). GQ. 24 травня 2019.
  15. Призеры XXVII Открытого Российского кинофестиваля «Кинотавр». Фонд поддержки и развития кинематографа и искусства «Кинотавр». 13 июня 2016. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  16. Зрители выбрали «Хорошего мальчика» (рос.). Портал «КиноПоиск». 13 июня 2016. Архів оригіналу за 9 квітня 2019.
  17. Итоги XXIV Фестиваля российского кино «Окно в Европу» (рос.). Организационный комитет фестиваля «Окно в Европу». 13 серпня 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2017.
  18. Оксана Карас: «У меня полно лайфхаков, как снять кино на голом энтузиазме» (рос.). Аргументы и факты. 8 листопада 2017. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  19. «Все режиссеры рассказывают про себя». Режиссер Оксана Карас — о новом языке кино, русской актерской школе и странном отрочестве (рос.). Известия. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 15 червня 2019.
  20. В Москве прошла премьера драмы «Выше неба» (рос.). www.kinometro.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
  21. Режиссер фильма "Доктор Лиза" надеется, что фильм выйдет в октябре 2020 года (рос.). ТАСС. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 22 квітня 2020.
  22. Орлова, Віолетта (5 липня 2022). 12-річну дочку російського режисера зацькували в школі за футболку "Ні війні". УНІАН (укр.). Процитовано 6 липня 2022.
  23. Режиссер Оксана Карас: "Для меня юмор – это ключ, который открывает все двери" (рос.). Россия-Культура. 18 червня 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.