Ойконім

Ойко́нім (грец. οἶκος (дім) + грец. ὄνομα (ім'я)) — вид топоніма, власна назва — назва будь-якого населеного пункту, від міста до окремого будинку[1], яку використовують для іменування населених пунктів — міст, селищ, сіл тощо. Ойконіми міського типу називають «астіонімами» (грец. ἄστυ — міський) або «полісонімами» (грец. πόλις — місто); сільського типу — «комонімами».

Ойконіми природно-географічного походження утворені від назв підвищень, низьких, відкритих, заболочених місць, географічних назв природних і штучних водних басейнів, рослинного світу[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краткий понятийно-терминологический справочник по этимологии и исторической лексикологии // Ж. Ж. Варбот, А. Ф. Журавлев. — Российская академия наук, Институт русского языка им. В. В. Виноградова РАН, Этимология и история слов русского языка, 1998. С. ? (рос.)
  2. Царалунга І. Географічна термінологія у складі українських ойконімів на -ани (-яни)[недоступне посилання] // Вісник Львівського університету. Серія Філологія. — 2009. — Вип. 46. — Ч. ІІ. — С. 155—161. — Перевірено 08.10.2013.

Література[ред. | ред. код]