Озеряни (Борщівська міська громада)

село Озеряни
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050150072045
Облікова картка Озеряни 
Основні дані
Населення 1945 осіб (2001)
Територія 5.777 км²
Густота населення 336.68 осіб/км²
Поштовий індекс 48711
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. / 48.89167; 25.94639Координати: 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. / 48.89167; 25.94639
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Озеряни. Карта розташування: Україна
Озеряни
Озеряни
Озеряни. Карта розташування: Тернопільська область
Озеряни
Озеряни
Мапа
Мапа

CMNS: Озеряни у Вікісховищі

Церква Христа-Царя 1937р
Дзвіниця церкви Христа-Царя
Залишки оборонної споруди в центрі села

Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. До 2020 центр сільської ради, якій було підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.


Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Назва[ред. | ред. код]

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,02
російська 0,31
румунська 0,31
вірменська 0,21
молдовська 0,05

Релігія[ред. | ред. код]

Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У центі села є залишки замку.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Братська могила воїнам РА (1944)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
  • Символічна могила УСС (1989)
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • письменник, журналіст М. Тененблат
  • лінгвіст М. Шульбойм
  • драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
  2. Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 2021-01-12 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
  9. Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]