Огнєвіч Злата Леонідівна

Злата Огнєвіч
Інна Леонідівна Бордюг
Основна інформація
Повне ім'я	Злата Леонідівна Огнєвіч
Дата народження	12 січня 1986(1986-01-12) (38 років)
Місце народження	Мурманськ, РРФСР, СРСР[1][2] або Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР[1]
Роки активності	2010 — дотепер
Громадянство	Україна
Національність	українка
Професія	співачка
Освіта	КІМ імені Р. Глієра
Співацький голос	ліричне сопрано
Інструменти	вокал[d]
Мова	українська російська англійська
Жанр	попмузика
Співпраця	DJ Shamshudinov, Ельдар Гасимов
Лейбли	Best Musicd[3]
Нагороди
Премії	Золота Жар-птиця
Звання	Заслужена артистка АР Крим[4]
zlataognevich.com/uk/
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Народна депутатка України
8-го скликання
безпартійна (Радикальна партія Олега Ляшка)	27 листопада 2014	—	22 грудня 2015
Картка на сайті Верховної Ради України

Зла́та Леоні́дівна О́гнєвіч (ім'я при народженні — Інна Леонідівна Бордюг) (12 січня 1986(1986-01-12), Мурманськ і Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — українська співачка та політик, заслужена артистка АР Крим^[4]. Представниця України на 58-му пісенному конкурсі «Євробачення», на якому посіла 3 місце. Народний депутат України VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Інна Леонідівна Бордюг^[5] народилася 12 січня 1986 року у Мурманську в сім'ї військового хірурга Леоніда Григоровича Бордюга та педагога Галини Василівни Бордюг.^[6][7] 15 лютого 2023 в інтерв'ю заявила, що народилася в Кривому Розі, а офіційним місцем народження було вписане Мурманськ через те, що її батько там служив.

Родина жила в Ленінграді та Мінську. Інна почала займатися музикою в Судаку, куди переїхала з родиною у 5 років.^[6]

Спочатку це було швидше мамине захоплення. Вона з дитинства любила співати, але якось раз зірвала голос і не змогла розвивати свій дар. А в музичну школу бабуся її чомусь не віддала — чи то грошей не було, то чи часу, вже не знаю. Тому, коли стало ясно, що у мене хороший слух і голос, мама почала втілювати в мені свою не здійснену дитячу мрію стати артисткою. Записала мене в музичну школу по класу фортепіано, я робила деякі успіхи, навіть сама складала невеликі п'єски, на міському конкурсі виконавців отримала Гран-прі.

У 18 років вступила до Київського інституту музики ім. Р. Глієра, який закінчила зі спеціалізацією «джазовий вокал».^[7] Під час навчання була учасницею латин-бенду та вокалісткою Державного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України. Діапазон голосу — 3,5 октави (від ре малої октави до соль третьої октави (D3-G6))^[6].

2009—2011: початок кар'єри[ред. | ред. код]

У травні 2009 року стала переможницею конкурсу Перша співоча радіоведуча від київського Бізнес-радіо, де пропрацювала три місяці.^[8]

У 2010 році вийшла перша сольна пісня Злати Огнєвіч «Остров любви», створена в співавторстві з композитором Михайлом Некрасовим та поетесою Любов'ю Воропаєвою.^[9][10] Музика до композиції була записана за участі повноцінного симфонічного оркестру, з залученням понад шестидесяти професіоналів. Режисером дебютної відеороботи виступив Дж. Вейланд. Кліп потрапив в ротацію музичних каналів та протягом перших тижнів займав провідні місця хіт-парадів.

У березні того ж року Огнєвіч увійшла до першої п'ятірки виконавців національного добору пісенного конкурсу «Євробачення-2010», де брала участь з англомовною версією дебютного синглу «Tiny Island».^[11]

У травні вийшла друга пісня «Ангелы», над якою теж працювали композитор Некрасов та поетеса Воропаєва, а також саундпродюсер Віталій Телезін.^[12] Огнєвіч стала голосом рекламної кампанії ТМ «Корона» з піснею «Пристрасть».

Улітку презентувала спільний трек з DJ Шамшудіновим «Kiss». Знімання кліпу на цю пісню відбулися у липні 2010 року під Києвом, режисеркою якого виступила Вікторія Некрасова.

У грудні Злата Огнєвіч у парі з Асаном Біляловим перемогла у третьому сезоні талант-шоу «Народна зірка».^[13]

У лютому 2011 року вдруге взяла участь у національному доборі на «Євробачення» з піснею «The Кукушка», у фіналі якого посіла друге місце, поступившись Міці Ньютон.^[14]

Влітку 2011 року дипломати Посольства Аргентини нагородили Злату Огнєвіч званням «Найкращий голос України». Виступала як спеціальна гостя на міжнародному конкурсі «Слов'янський базар» у Вітебську.

Восени 2011 року Злата Огнєвіч представила Україну на Першому Міжнародному конкурсі молодих виконавців, що проходив у рамках фестивалю «Crimea Music Fest» у Ялті, де завоювала Першу премію та приз журналістських симпатій «Зоряний коник»^[15]

2012—2015: «Євробачення»[ред. | ред. код]

У грудні 2012 року Злата Огнєвіч перемогла у національному доборі з піснею «Gravity» та у травні 2013 року представила Україну на 58-му пісенному конкурсі «Євробачення» у Мальме^[16], де посіла третє місце. Після конкурсу отримала Почесну грамоту Кабінету Міністрів України та годинник від Прем'єр-міністра Миколи Азарова за винятковий вклад у розвиток українського мистецтва.^[17]

30 листопада 2013 року разом з Тимуром Мірошниченком була ведучою 11-го Дитячого пісенного конкурсу «Євробачення», яке проходило в Києві.

У січні 2014 року з Донецьким хором посіла 2-е місце в телешоу «Битви хорів».^[18] Того ж року вона отримала нагороду у номінації «Співачка року» 11-го національного рейтингу «Фаворити Успіху».^[19]

2016—нині[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 2018 році Огнєвіч у парі з Дмитром Жуком стала учасницею шоу «Танці з зірками» на телеканалі 1+1. Вже на другому ефірі згідно з результатами голосування пара покинула шоу.^[20]

18 грудня того ж року відбулася прем'єра дебютного альбому Огнєвіч «Грані», до якого увійшло вісім композицій.^[21] Над трьома вже виданими композиціями «Танцювати», «Do мене», «Doloni» та новою «Єдиний» співачка співпрацювала з автором та композитором Михайлом Некрасовим. У співавторстві з Катею Роговою був написаний трек «Сповідь», над аранжуванням якого працювали співак Constantine та продюсер Євген Філатов. Олександр Лозовський написав «Чекай», аранжуванням якого займався композитор Вадим Лисиця, а над треком «Сила» працювала команда Dynamika Music разом з Кирилом Матюшенком. До альбому також увійшла українська народна пісня «Чом ти не прийшов» у сучасній обробці.^[22]

23 травня 2019 року Огнєвіч випустила музичне відео на пісню «Солодка кара», яку вона представила на «Вечорі прем'єр з Катериною Осадчою».^[23]

10 квітня 2021 року відбувся фінал популярного шоу «Маска», в якому здобуло перемогу Сонце. За маскою цього персонажа ховалася Злата Огнєвіч.^[24]

У 2021 році Злата Огнєвіч стала героїнею шоу «Холостячка-2».^[25]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

• Грані (2018)
• Сила Поколінь (2019)
• Богиня (2020)

• Віддаю (2024)

Пісні[ред. | ред. код]

Відеографія[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

• Орден княгині Ольги III ст. (23 серпня 2022).^[28]

Звання[ред. | ред. код]

• 2013: звання «Заслужений артист Автономної Республіки Крим».^[4][29]

Премії та номінації[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Леонід Григорович Бордюг — полковник медичної служби, народився в місті Олександрія, Кіровоградської області. З 1999 року він почав служити провідним хірургом у структурі медичного забезпечення ВМС.^[35]

Мати — Галина Василівна Бордюг — вчителька російської мови та літератури.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

2014 року підтримала Євромайдан. Для Огнєвич та її батьків, які мешкали в Криму, російська анексія стала шоком, усі вони сприйняли її дуже болісно. Родина співачки відмовилася брати російські паспорти^[36]. Огнєвіч розірвала контракт із владою Криму^[37], відповідно до якого вона була обличчям рекламної кампанії Криму з 2012 року^[38].

У травні 2014 року повідомляла кількість балів, відданих Україною на 59-му пісенному конкурсі «Євробачення», на якому вона привітала ведучих та глядачів патріотичним вітанням «Слава Україні!»^[39].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

10 листопада 2014 року успішно балотувалася до Верховної Ради України VIII скликання за списком Радикальної партії Олега Ляшка під № 4^[40][41] Набула депутатських повноважень 27 листопада 2014 року. Голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтв, культурно-просвітницької політики Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Будучи депутаткою, на відміну від більшості інших депутатів фракції Радикальної партії, не підтримала ані «Звернення… про визнання Російської Федерації державою-агресором»^[42] (була відсутня), ані законопроєкт, що накладав обмеження на право трансляції російських кінофільмів (не голосувала)^[43], ані законопроєкт про обов'язкове володіння держслужбовцями українською мовою (не голосувала)^[44].

10 листопада 2015 року заявила з трибуни Верховної Ради про те, що складає повноваження народного депутата України^[45].

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Сайт Верховної Ради зафіксував зміну імені та прізвища з 4 на 5 лютого, внаслідок чого голосування та реєстрація депутатки до 5 лютого (Інни Леонідівни Бордюг) і після (Злати Леонідівни Огнєвіч) відображаються на різних сторінках^[46].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Огневич Злата // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 359.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Огнєвіч Злата Леонідівна

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zlata Ognevych

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Визначено порядок виступів у півфіналі Євробачення: Злата Огневич буде сьомою

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Відбувся перший півфінал Євробачення 2013: Злата Огневич вийшла до фіналу

• Офіційний вебсайт співачки
• Офіційна сторінка на сайті Верховної Ради України
• Злата Огнєвіч. Біографія. Список пісень pisni.org.ua 20.09.2011
• Блог Злати Огнєвіч на офіційному сайті Євробачення в Україні
• «Слов'янський базар»
• Інтерв'ю. Журнал «Міжнародний туризм»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Інтерв'ю. Євробачення-2010^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Інтерв'ю. Журнал «Единственная»
•  Огнєвіч Злата Леонідівна у соцмережі «Твіттер»
• Огнєвіч Злата Леонідівна на сайті myspace.com (англ.)
• Канал Злата Огневич на YouTube
• Огнєвіч Злата Леонідівна на Last.fm (англ.)

У соціальних мережах Instagram · Facebook · Myspace · Twitter · ВКонтакте Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · Apple Music · Deezer · Last.fm · Spotify · YouTube · Музика ВКонтакте · Яндекс.Музика Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво AllMusic · Discogs · Internet Movie Database · iTunes · LyricsTranslate · MusicBrainz · The Movie Database · Europeana Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Довідкові видання OpenSanctions Нормативний контроль Freebase: /m/0pc5y7t

п о р Україна на пісенному конкурсі Євробачення   Проведення 2005 2017 2023   Участь 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024   Виконавці 2000-і Олександр Пономарьов Руслана «Ґринджоли» Тіна Кароль Вєрка Сердючка Ані Лорак Світлана Лобода 2010-і Alyosha Міка Ньютон Гайтана Злата Огневич Марія Яремчук 2015 Джамала «O.Torvald» Mélovin 2019 2020-і «Go_A» «Kalush Orchestra» «Tvorchi» Alyona alyona & Jerry Heil   Пісні 2000-і «Hasta la vista» «Wild dances» «Разом нас багато» «Show me your love» «Dancing lasha tumbai» «Shady lady» «Be my Valentine!» 2010-і «Sweet people» «Angel» «Be my guest» «Gravity» «Tick-tock» 2015 «1944» «Time» «Under the ladder» 2019 2020-і «Solovey» «Шум» «Стефанія» «Heart of Steel» «Teresa & Maria» (Примітка: закреслено лише ті роки, коли Україна не брала участь у конкурсі; грубим шрифтом виділено перемоги, сірим кольором — неможливість проведення конкурсу)

п о р Учасники Євробачення 2013 Фінал (за результатами фіналу) Еммелі де Форест • Фарид Мамедов • Злата Огневич • Маргарет Бергер • Діна Гаріпова • «Koza Mostra» і Агафонас Іаковідіс • Марко Менгоні • Джанлука Беззіна • Анук • ByeAlex • Альона Мун • Роберто Беллароса • Чезар • Робін Шернберг • Софо Геловані та Нодіко Татішвілі • Альона Ланська • Ейтор • «Dorians» • Бонні Тайлер • Біргіт Ийгемеель • «Cascada» • Андрюс Появіс • Амандін Буржуа • Кріста Сігфрідс • «El Sueño de Morfeo» • Раян Долан Півфінали (в алфавітному порядку) Перший півфінал Деспіна Олімпіу • Ганна Манчіні • Наталія Келлі • «Klapa s Mora» • «Moje 3» • «Who See» Другий півфінал Адріан Лулгюрай та Бледар Сейко • Валентина Монетта • Влатко Лозаноський та Есма Реджепова • Елиця Тодорова та Стоян Янкулов • Моран Мазор • «PeR» • «Takasa»