Овсянніков Дмитро Володимирович

Дмитро Овсянніков
рос. Дмитрий Овсянников
Дмитро Овсянніков рос. Дмитрий Овсянников
Дмитро Овсянніков
рос. Дмитрий Овсянников
так званий «губернатор» окупованого РФ Севастополя
18 вересня 2017 — 11 липня 2019
Президент Володимир Путін
Попередник Сергій Меняйло
Наступник Михайло Развожаєв (в.о)
Заступник міністра промисловості і торгівлі РФ
23 грудня 2015 — 28 липня 2016
Президент Володимир Путін
Наступник Василь Осьмаков
Народився 21 лютого 1977(1977-02-21) (47 років)
Омськ, Омська область РРФСР
Відомий як політик
Громадянство Росія Росія
Освіта Удмуртський державний університет
Російська академія державної служби
Національний дослідницький університет «Вища школа економіки»
Alma mater Удмуртський державний університет, Російська академія державної служби і Вища школа економіки (Москва)
Політична партія Єдина Росія
У шлюбі з Катерина
Діти Володимир, Олексій, Олександра, Катерина
Професія політик
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
 Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро Володимирович Овсянніков (нар. 21 лютого 1977 року, Омськ, Омська область, РРФСР) — російський державний і політичний діяч. Так званий «губернатор» тимчасової окупаційної влади Севастополя з 18 вересня 2017 до 11 липня 2019 року.[1][2]

Заступник міністра промисловості і торгівлі РФ (2015—2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 лютого 1977 року в Омську.

Трудову кар'єру розпочав у 1993 році, будучи студентом. Працював на різних посадах у промислово-виробничих компаніях Іжевська (Удмуртія) і Чайковського (Пермський край).

1999-го закінчив Удмуртський університет, спеціальність «Фінанси і кредит». Після вступив до Тольятинської академії управління. Закінчив її 2001 року за спеціальністю «Державне та муніципальне управління».

Федеральний інспектор[ред. | ред. код]

Влітку 2001 року взяв участь у конкурсі «Кадровий резерв державної служби-2001», який проводився апаратом повноважного представника президента РФ в Приволзькому федеральному окрузі щодо посад Головного федерального інспектора і федерального інспектора по Кіровській області. У серпні 2001 року 24-річний Овсянніков став одним із семи переможців, був включений в державний кадровий резерв і призначений федеральним інспектором по Кіровській області.[3]

2004 року — федеральний інспектор по Удмуртської республіці.

2007 — закінчив Російську академію державної служби при президенті РФ за фахом «Юриспруденція».

Менеджер[ред. | ред. код]

  • 2007 — протягом двох років був заступником генерального директора — комерційним директором ВАТ «Чепецький механічний завод».
  • З 2010 — заступник керуючого директора — директором з економіки та фінансів ВАТ «Пермський моторний завод».
  • 2011 — закінчив Вищу школу економіки РФ. Спеціальність «Управління реформируемыми підприємствами ОПК» (Executive MBA).
  • 2013 — призначений заступником керівника фінансово-економічного департаменту ВАТ «Об'єднана двигунобудівного корпорація».

В міністерстві промисловості і торгівлі[ред. | ред. код]

2014 — очолив департамент регіональної промислової політики в Мінпромторгу РФ.

З 23 грудня 2015 року по 28 липня 2016 року — заступник міністра промисловості і торгівлі РФ.

З 2014 року організовував взаємодію міністерства з регіонами РФ для реалізації єдиної промислової політики. Були укладені угоди про взаємодію у сфері промислової політики і політики в галузі торговельної діяльності між Мінпромторгом Росії і всіма суб'єктами РФ. Вироблення рішень щодо ключових аспектів регіонального промислового розвитку ведеться в рамках Координаційної ради з промисловості при Мінпромторгу Росії. Створена і реалізується програма «Федеральна практика» для керівників регіональних органів управління у сфері промисловості і торгівлі.

Сформовані і прийняті до реалізації «дорожні карти» розвитку промисловості регіонів Північного Кавказу та Далекого Сходу, окупованого Криму, Калінінградської, Тульської, Саратовської областей. Розроблено механізм федерального співфінансування регіональних програм розвитку промисловості.

Створена Геоінформаційна система індустріальних парків, технопарків і промислових кластерів. У грудні 2015 року система визнана лауреатом Всеросійської інтернет-премії «Прометей» у номінації «Влада і держава». Впроваджено національні стандарти «Індустріальні парки. Вимоги» (вступив в дію 1 вересня 2015 року) і «Технопарки. Вимоги» (затверджено Росстандартом в червні 2015 року).

Губернатор тимчасової окупаційної влади Севастополя[ред. | ред. код]

Наприкінці 2018 року Овсянніков і мер Москви Сергій Собянін підписали угоду про співпрацю, яка передбачає отримання Севастополем підтримки в розвитку охорони здоров'я, освіти, культури, благоустрою, зокрема, ремонту вулиці Велика Морська та парку "Учкуївка"[6][7].

Зустріч Путіна з "губернатором" Севастополя 4 серпня 2018

11 липня 2019 року звільнився з посади "губернатора" Севастополя. Путін оголосив Овсяннікову подяку[8].

1 лютого 2024 року Овсяннікова затримали в Лондоні у власному будинку, його звинувачували в обході санкцій та відкритті рахунку в Лондонському банку[9][10].

Скандали[ред. | ред. код]

На посаді «губернатора» Севастополя у протистоянні з так званими Законодавчими зборами Севастополя, подавав на голови зборів до суду, відмовлявся звітувати перед депутатами. Суд не задовольняв його вимоги.[11][12][13]

Переказав з бюджету 2 млрд рублів в ОФК-Банк «Об'єднаний фінансовий капітал», призначені на будівництво очисних споруд.[14][15]

На 2018 рік не виконав федеральну програму з будівництва очисних споруд, реконструкцію парку перемоги і будівництво двох лікарень. Відкрив дитячий табір Ласпі, де через неякісні продукти отруїлися діти.[16]

Санкції[ред. | ред. код]

Був "губернатором" у складі окупаційної влади Севастополя, призначений в.о. "губернатора" Севастополя Путіним у липні 2016 року та обраний на виборах 10 вересня 2017 року, організованих РФ у тимчасово анексованому Севастополі.

Є підсанкційною особою багатьох країн світу.[17]

26 січня 2018 року доданий до санкційного списку США.[18]

21 червня 2018 року доданий до санкційного списку України.[19]

16 березня 2021 року доданий до санкційного списку Євросоюзу.[20]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина Катерина родом з Іжевська.
  • Двоє дітей: сини Олександр (народився в Овсяннікових в Іжевську) і Олексій (народився в Пермі).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Овсянніков Дмитро Володимирович. sevastopol.gov.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  2. ↑ Дмитро Овсянніков став першим всенародно обраним губернатором Севастополя. РИА Новости (рос.). 20170911T1026+0300Z. Процитовано 18 вересня 2017.
  3. ↑ У Нижньому Новгороді відбувся фінал конкурсу «Кадровий резерв державної служби-2001». 7 серпня 2001
  4. ↑ https://rg.ru/2017/09/11/reg-ufo/na-vyborah-v-sevastopole-pobedil-dmitrij-ovsiannikov.html
  5. ↑ Глави чотирьох регіонів РФ вступили в Єдину Росію новину на сайті ТАСС від 21 грудня 2017 року
  6. ↑ Мэр Москвы и губернатор Севастополя обсудили планы сотрудничества | Слава Севастополя. slavasev.ru. Процитовано 1 лютого 2024.
  7. ↑ Дмитрий Овсянников возложил цветы к обелиску Севастополя в Москве - Информер. Новости Севастополя. web.archive.org. 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 1 лютого 2024.
  8. ↑ В уряді Севастополя чергова відставка. Крым.Реалии (укр.). 11 вересня 2019. Процитовано 1 лютого 2024.
  9. ↑ У Британії затримали ексгубернатора Севастополя Овсяннікова, - The Times. espreso.tv (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
  10. ↑ У Британії затримали колишнього "губернатора" Севастополя, його судитимуть, - The Times. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  11. ↑ Губернатор Севастополя подав позов про бездіяльність голови Заксобранія
  12. ↑ Дмитро Овсянніков пішов на загострення конфлікту з депутатами
  13. ↑ Глава Севастополя відкликав представника з заксобранія через образ
  14. ↑ Переклад 2 млрд у «лопнув» банк перевірить КСП Севастополя
  15. ↑ Про які мільярди красномовно мовчить Дмитро Овсянніков?[недоступне посилання з жовтня 2019]
  16. ↑ Відео: найбільш конфліктний губернатор Росії
  17. ↑ ОВСЯННІКОВ Дмитро Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  18. ↑ Russia/Ukraine-related Designations and Identifications. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  19. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  20. ↑ Council Decision (CFSP) 2022/2477 of 16 December 2022 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.), № 32022D2477, 16 грудня 2022, процитовано 26 березня 2023
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Овсянніков_Дмитро_Володимирович&oldid=41806793