Обуховський Олександр Вікторович
| Обуховський Олександр Вікторович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Капітан | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 13 лютого 1980 Снігурівка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | |||||
| Смерть | 13 лютого 2025 (45 років) Дніпропетровська область, Україна (автокатастрофа) | |||||
| Поховання | Миколаївське центральне міське кладовище | |||||
| Громадянство |  Україна | |||||
| Національність | українець | |||||
| Псевдо | «Кузнець» | |||||
| Партія | Європейська Солідарність | |||||
| Військова служба | ||||||
| Роки служби | 2014, 2021 — 2025 | |||||
| Приналежність | Україна | |||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||||
| Рід військ |  Десантні війська | |||||
| Формування | ||||||
| Війни / битви | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Олекса́ндр Ві́кторович Обуховський (нар. 13 лютого 1980, Снігурівка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР — пом. 13 лютого 2025, Дніпропетровська область, Україна) — український військовик, громадський діяч, депутат Миколаївської районної ради Миколаївської області VIII скликання.
Народився 13 лютого 1980 року у місті Снігурівка в Миколаївській області. Працював електриком, з часом переїхав до Миколаєва.
У 2014 році добровольцем вирушив в зону АТО, воював у гарячих точках на сході України. Через захоплення роботою з металом узяв псевдо «Кузнець»[1].
Після демобілізації активно займався громадською діяльністю, брав участь у роботі громадської організації «Асоціація учасників та інвалідів АТО»[1], депутат Миколаївської районної ради Миколаївської області VIII скликання[2][3].
У серпні 2021 року уклав новий контракт і пішов на службу до Збройних сил України. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну перебував на фронті, обіймав посаду командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Perun Group» 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади[4].
Загинув в автокатастрофі під час виконання службових обов'язків на Дніпропетровщині у свій ювілей. Церемонія прощання відбулася у Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої матері в Миколаєві. Похований 17 лютого на Миколаївському центральному міському цвинтарі[5][1].
- Нагрудний знак «Учасник АТО»;
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
- Відзнака Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня (2020[6]);
- Відзнака Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая» (2020[7]);
- Відзнака голови Миколаївської обласної державної адміністрації «Святий Миколай Чудотворець»;
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест».
- ↑ а б в Пам’яті командира роти ударних БПЛА Олександра Обуховського (позивний «Кузнець»). УкрІнформ. 2 березня 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Боронячи українську землю від російських загарбників загинув депутат Миколаївської районної ради Миколаївської області восьмого скликання Обуховський Олександр Вікторович. Миколаївська районна рада. 14 лютого 2025. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Список депутатів Миколаївської районної ради VIII скликання. Миколаївська районна рада. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Винник, Юлія (14 лютого 2025). У боях за Україну загинув захисник з Миколаївщини Олександр Обуховський. 0512 — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Головченко, Ганна (17 лютого 2025). На Миколаївщині провели в останню путь захисника України Олександра Обуховського. Район. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Зустріч з патріотами у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі. Миколаївська обласна рада. 23 січня 2020. Процитовано 25 квітня 2025.
- ↑ Москаленко, Вікторія (13 жовтня 2020). Розпорядження «Про нагородження Обуховського О. В. відзнакою Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая» (PDF). Миколаївська обласна рада.