Облога Шершеля (1531)
Облога Шершеля (1531) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Османсько-габсбурзькі війни | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
![]() | ![]() ![]() | ||||||||
Командувачі | |||||||||
![]() | ![]() | ||||||||
Військові сили | |||||||||
32 галери, 8 галеонів, 5 бригантин, 2 судна з косими вітрилами і 3 кораблі 1500 солдат | 35 галер | ||||||||
Втрати | |||||||||
Важкі: 600 полонених 22 галери | невідомі |
Облога Шершеля — невдала спроба захоплення флотом імператора Карла V Габсбурга портового міста Шершель в османському Алжирі, що відбулася в липні 1531 року. Султан Алжиру і майбутній капудан-паша Османського флоту Хайр-ад-Дін Барбаросса відбив напад і розбив залишки флоту на чолі з Андреа Доріа неподалік від Генуї.
Імператор доручив генуезькому адміралу Андреа Доріа захопити Шершель як плацдарм у Північній Африці[1][2]. Флот Андреа Доріа складав 32 галери, 8 галеонів, 5 бригантин, 2 судна з косими вітрилами і 3 кораблі[3], зокрема в його складі перебувало 13 французьких галер.
У липні 1531 р. адмірал залишив Геную і висадив в Шершелі загін з 1500 чоловіків. Вони захопили місто і визволили кілька сотень християнських рабів. Османи скористалися тим, що християнське військо зайнялось грабунком міста, і в цей час несподівано оточили і розбили загарбників[4][1]. В полон до османів потрапило біля 600 нападників[1].
Після цього османи відкрили вогонь по галерах європейців. Усвідомівши, що його солдати на березі безнадійно втрачені і не бажаючи ризикувати кораблями, Доріа відплив від міста[5]. Султан Алжиру Хайр ад-Дін Барбаросса на чолі свого флоту з 35 галер наздогнав Доріа поблизу Генуї та спалив 22 генуезькі галери[2]
- ↑ а б в Ring, Trudy, and Noelle Watson. Middle East and Africa: International Dictionary of Historic Places. Routledge, 2014.
- ↑ а б Servantie, Alain. «The Mediterranean Policy of Charles V.» A New World: Emperor Charles V and the Beginnings of Globalisation (2021): 83.
- ↑ Espinosa, Aurelio. «The Grand Strategy of Charles V (1500—1558): Castile, War, and Dynastic Priority in the Mediterranean», Journal of Early Modern History 9, 3 (2005): 239—283, doi: https://doi.org/10.1163/157006505775008446
- ↑ Moliner-Violle, Michel Francois Auguste, and Michel-F-A. Moliner-Violle. Précis de géographie historique de l'Algérie. A. Jourdan, 1877.
- ↑ de Haëdo, Diego, and Henri-Delmas de Grammont. «Kheir-ed-Din Barberousse, second roi.» Histoire du Maghreb (1998): 50-75.