Ніфедипін

Ніфедипін
Систематизована назва за IUPAC
3,5-dimethyl 2,6-dimethyl-4-(2-nitrophenyl)-1,4-dihydropyridine-3,5-dicarboxylate
Класифікація
ATC-код	C08CA05
PubChem	4485
CAS	21829-25-4
DrugBank	DB01115
Хімічна структура
Формула	C17H18N2O6
Мол. маса	346,335 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	40-60%
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	2-4 год.
Екскреція	Нирки, фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	НІФЕДИПІН, ПрАТ«Технолог» ,Україна UA/8603/01/01 12.07.2013-12/07/2018

Ніфедипін — синтетичний препарат, що є похідним дигідропіридину та належить до групи блокаторів кальцієвих каналів, для перорального та парентерального застосування.^[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Ніфедипін — синтетичний препарат, що є похідним дигідропіридину та належить до групи блокаторів кальцієвих каналів. Механізм дії препарату полягає у блокуванні так званих «повільних» кальцієвих каналів, уповільнюючи входження іонів кальцію в клітини та знижуючи його концентрацію в клітинах. Ніфедипін має антиангінальний та антигіпертензивний ефекти, знижує тонус гладкої мускулатури судин, розширює коронарні та периферичні артерії, знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск та незначною мірою — скоротливість міокарду, зменшує післянавантаження та потребу міокарду в кисні, покращує коронарний кровообіг та не пригнічує провідність міокарду. Виражена вазоділятація на фоні прийому ніфедипіну обумовлена не лише блокадою кальцієвих каналів, але й стимуляцією вивільнення клітинами ендотелію судин оксиду азоту, який є потужним природним вазоділятатором.^[2] Застосування ніфедипіну, особливо препаратів короткої дії, може призводити до рефлекторної активації симпато-адреналової системи^[3] (можливий розвиток рефлекторної тахікардії, збільшення серцевого викиду). Ніфедипін має також антиатерогенний ефект, сприяє стабілізації атеросклеротичної бляшки.^[2] Ніфедипін практично не має антиаритмічної активності. При застосуванні ніфедипіну у вагітних спостерігається токолітичний ефект.^[2] Препарат не має мутагенної та ембріотоксичної дії. Ніфедипін позитивно впливає на церебральний кровообіг та знижує тиск у легеневій артерії. Вперше ніфедипін був синтезований у 1966 році^[4] у лабораторії фармацевтичного концерну Bayer, та спочатку застосовувався як засіб для лікування стенокардії. Після клінічних досліджень, що проводились на початку 70-х років минулого століття^[5], було показано здатність ніфедипіну знижувати артеріальний тиск. Після відкриття цього факту ніфедипін був рекомендований для застосування як гіпотензивний та антиангінальний препарат у 1977 році.^[6]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Ніфедипін після перорального приймання швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату складає лише 40—60 % у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентрація в крові після перорального приймання досягається протягом 30 хвилин, при сублінгвальному прийманні клінічний ефект спостерігається через 5 хвилин. Ніфедипін добре зв'язується з білками плазми крові. Ніфедипін у незначній кількості проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Ніфедипін незначно проникає через плацентарний бар'єр та виділяється у грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться ніфедипін із організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, частково виводиться із калом. Період напіввиведення при пероральному приймання складає 2—4 години, при внутрішньовенному введенні складає 3,6 години. При порушенні функції печінки період напіввиведення ніфедипіну може збільшуватися.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Ніфедипін застосовується для лікування гіпертонічної хвороби (у тому числі у вагітних^[2]) та купування гіпертонічних кризів, ішемічної хвороби серця (у тому числі стенокардії Принцметала) та хвороби Рейно.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні ніфедипіну можливі наступні побічні ефекти^[7]:

• Алергічні реакції та реакції з боку шкірних покривів — зрідка висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка, еритема шкіри, рідко (1/10000—1/1000) синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, набряк Квінке, фотодерматоз, алопеція.
• З боку травної системи — часто (1/100—1/10) запор; рідко (1/1000—1/100) нудота, блювання, діарея, біль у животі, сухість у роті, метеоризм, печія, порушення смаку, дисфагія, дуже рідко (<1/10000) кишкова непрохідність, виразка кишечнику, недостатність гастроезофагеального сфінктера, випорожнення чорного кольору, жовтяниця, холестаз, гепатит, гіперплазія ясен.
• З боку нервової системи — рідко головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, парестезії, підвищена збудливість, порушення сну (безсоння, сонливість, неспокійний сон), порушення рівноваги, депресія, тремор, дизестезія, мігрень, втрати свідомості, дзвін у вухах, параноїдальний синдром, тривога, надмірне сльозовиділення, погіршення зору, біль в очах, при максимальній концентрації ніфедипіну в крові — тимчасова сліпота, ішемія сітківки.
• З боку дихальної системи — дуже рідко (<1/10000) кашель, закладеність носа, інфекції верхніх дихальних шляхів, носова кровотеча, диспное.
• З боку серцево-судинної системи — часто (1/100—1/10) тахікардія, посилення приступів стенокардії, периферичні набряки, рідко артеріальна гіпотензія, зрідка — брадикардія, асистолія.
• З боку сечостатевої системи — рідко поліурія, ніктурія, гематурія, дизурія, оборотна гінекомастія, зниження лібідо, еректильна дисфункція.
• З боку опорно-рухового апарату — рідко болі у спині, міалгія, набряки суглобів, подагра, артралгія, артрит, судоми м'язів.
• Порушення з боку обміну речовин — рідко (1/10000—1000) гіперглікемія (частіше у хворих на цукровий діабет), збільшення маси тіла, утворення безоару.
• Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (<1/10000) тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, апластична анемія, агранулоцитоз, підвищення рівня активності амінотрансфераз в крові, поява антиядерних антитіл у крові.
• Місцеві реакції — дуже рідко при внутрішньовенному застосуванні спостерігається припікання у місці введення.

Протипокази[ред. | ред. код]

Ніфедипін протипоказаний при підвищеній чутливості до похідних дигідропіридину; кардіогенному шоці; нестабільній стенокардії; аортальному стенозі важкого ступеня; порфірії; при інфаркті міокарду, місяць після перенесеного інфаркту міокарду та для вторинної профілактики інфаркту міокарду; при запальних захворюваннях кишечнику та хворобі Крона. Ніфедипін не рекомендується до застосування під час годування грудьми. Ніфедипін протипоказаний при сумісному застосуванні із рифампіцином. Ніфедипін застосовується з обережністю при мітральному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії, вираженій тахікардії або брадикардії, синдромі слабості синусового вузла, AV блокаді II і III ступеня, гіповолемії, важких порушеннях мозкового кровообігу, звуженні просвіту шлунково-кишкового тракту в анамнезі; печінковій та нирковій недостатності і у хворих, що знаходяться на гемодіалізі. З обережністю ніфедипін застосовується сумісно із дигоксином та бета-блокаторами.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Ніфедипін випускається у вигляді таблеток по 0,01 г та 0,02 г; таблеток-ретард по 0,01 г, 0,02 г, 0,03, 0,05 та 0,06 г; драже по 0,01 г; драже-ретард по 0,02 г; желатинових капсул по 0,005; 0,01 и 0,02 г; капсул-ретард по 0,02 та 0,04 г; 2 % розчину для прийому всередину у флаконах по 30 и 100 мл; 0,01 % розчину для ін'єкцій у одноразових шприцах по 2 мл та у флаконах по 50 мл.^[6] В Україні зареєстровано також таблетки пролонгованої форми ніфедипіну по 40 мг.^[4] Ніфедипін входить до складу комбінованого препарату «Тонорма», діючими речовинами якого є 10 мг ніфедипіну, 100 мг атенололу та 25 мг хлорталідону.^[8]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Ніфедипін // ФЕ
• Ніфедипін mozdocs.kiev.ua
• Нифедипин (Nifedipinum) описание (рос.)
• Ніфедипін cardiolog.org (рос.)^{[недоступне посилання з лютий 2024]}