Німецький літературний архів Марбах
| Німецький літературний архів Марбах | |
| Дата створення / заснування | 12 липня 1955 |
|---|---|
 | |
 | |
| Країна |  Німеччина[1] |
| Адміністративна одиниця | Марбах-ам-Неккар[1] |
| Член у | Німецька дослідницька мережаd[2], IASA-Ländergruppe Deutschland/Schweizd, Informationsdienst Wissenschaftd[3], Kallioped[4] і Південно-західна німецька бібліотечна мережаd[4] |
| Розташування штаб-квартири | Марбах-ам-Неккар |
| Офіційний блог | blog.dla-marbach.de(нім.) |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 300, 308 і 309 |
 | |
| Офіційний сайт(нім.) Офіційний сайт(англ.) | |
 Німецький літературний архів Марбах у Вікісховищі | |
Координати: 48°56′08″ пн. ш. 9°15′19″ сх. д. / 48.935710700027776454° пн. ш. 9.25554860002777779° сх. д.
.jpg)
Німецький літературний архів Марбах (нім. Deutsches Literaturarchiv Marbach) — найбільший літературний архів країни. Знаходиться в містечку Марбах-ам-Неккар, батьківщині Фрідріха Шиллера. Заснований 1955 року як Німецький літературний архів, з 2005 року офіційно називається Німецький літературний архів Марбах.
Структура[ред. | ред. код]
До структури архіву входить також Національний музей Фрідріха Шиллера та Літературний музей модерну. Тож структурно архів складається з відділів, які займаються збиранням та збереженням архівних матеріалів та літератури (відділ рукописів, бібліотека, архів Котта, відділ зоражень), музейного відділу та адміністративного відділу.
Вибрані особисті архіви[ред. | ред. код]
У цьому списку подано лише невелику частку особистих архівів письменників та інших діячів культури, що зберігаються в Німецькому літературному архіві.
- А-В
Гюнтер Айх, Ільзе Айхінгер, Жан Амері, Альфред Андерш, Бертольд Ауербах, Готфрід Бенн, Рудольф Г. Біндінг, Йоганнес Бобровскі, Рудольф Борхардт, Герман Брох, Мартін Вальзер,
- Г
Ганс-Георг Гадамер, Гартмут Геркен, Арнольд Гелен, Роберт Гернгардт, Людвіг Гріве, Ундіне Груентр, Петер Гакс, Петер Гандке (щоденники), Маргарет Гансманн, Фердінанд Гардекопф, Вільгельм Гауфф, Мартін Гайдеґґер, Ернст Гаймеран, Гартмут фон Гентіг, Гюнтер Герберг, Макс Геррманн-Нойс, Штефан Гермлін, Герман Гессе, Теодор Гусс, Рікарда Гух,
- Д-Й
Альфред Деблін, Гільде Домін, Норберт Еліас, Міхаель Енде, Ганс-Магнус Енценсбергер, Пауль Ернст, Ганс Заль, В.Г. Зебальд, Йоахім Зайпель, Макс Зідов,
- K
Франц Кафка (велика колекція), Йоахім Кайзер, Маша Калеко, Герман Касак, Марія Луїза Кашніц, Карл Кернені, Юстінус Кернер, Гаррі Граф Кесслер, Гейнар Кіпфардт, Сара Кірш, Йохен Клеппер, Зігфрід Кракауер, Карл Кролов,
- Л-П
Генріх Манн, Конрад Мерц, Карл Мікель, Едуард Меріке, Ірмтред Моргнер, Ганс Еріх Носсак, Оскар Пастіор, Райнгард Піпер, Ернст Пенцольдт, Курт Пінт, Теодор Плів'є,
- Р-С
Бенно Райфенберг, Вернер Рігель, Йоахім Ріттер, Йозеф Рот, Петер Рюмкорф,
- Т-Я
Клаус Тевеляйт (20 ящиків)[5], Габріеле Тергіт, Курт Тухольський (велика колекція), Петер Урбан, Ганс Фаллада, Ріхард Фріденталь, Фріц Рудольф Фріс, Уве Фрізель, Пауль Целан, Карл Цукмаєр, Ганс Йоахім Шедліх, Бернгард Шлінк, Артур Шніцлер, Рудольф Александр Шредер, Карл Штернгайм, Ернст Юнгер, Карл Ясперс.
Архіви видавництв[ред. | ред. код]
У Німецькому літературному архіві зберігаються також архіви видавництв, зокрема Deutsche Verlags-Anstalt, С. Фішер, Інзель, Піпер, Ровольт, Зуркамп, Лухтерганд, а також архів видавництв XIX століття, історичний архів видавництва-книгарні Котта (Cotta'sche Verlagsbuchhandlung). Тут також зберігаються редакційні архіви часописів Merkur, text + kritik та Die Wandlung.
Періодичні видання[ред. | ред. код]
Літературний архів видає низку періодичних видань, привячених історії літератури та архівним і бібліотечним фондам:
- Deutsches Literaturarchiv. Verzeichnisse – Berichte – Informationen
- Jahrbuch der Deutschen Schillergesellschaft – Internationales Organ für neuere deutsche Literatur
- Marbacher Bibliothek
- Marbacher Faksimile-Drucke
- Marbacher Kataloge
- Marbacher Magazine
- Spuren
- Veröffentlichungen der Deutschen Schillergesellschaft
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://idw-online.de/de/institution1433
- ↑ а б ISIL- und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattet — Державна бібліотека в Берліні, 2016.
- ↑ Оскільки Клаус Тевеляйт друкував свої тексти на друкарській машинці, яка заправляється папером у вигляді рулонів, більшість матеріалів, переданих в архів, мають вигляд сувоїв. Archiv von Klaus Theweleit geht nach Marbach. Westdeutscher Rundfunk Köln. 22 грудня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
|
