Нікотиновий інгалятор

Нікотиновий інгалятор — медичний пристрій для подачі аерозольних ліків, що використовується як допоміжний засіб в нікотин замісній терапії з метою зниження симптомів відміни, пов'язаних з припиненням куріння.[1][2] Як правило, використовується пацієнтом для самостійних інгаляцій. Дозволяє доставити в організм нікотин без використання тютюну, так само, як нікотинова жувальна гумка, нікотиновий пластир чи електронна «сигарета». Нікотинові інгалятори не слід плутати з електронними «сигаретами», оскільки останні виробляють конденсаційний аерозоль — пар, а нікотиновий інгалятор — диспергаційний аерозоль.

Нікотиновий інгалятор «Нікоретте», покладений в попільничку з попелом від тютюнових сигарет

Відомі нікотинові інгалятори[ред. | ред. код]

Відомим нікотиновим інгалятором є Нікоретте — мундштук зі змінними картриджами, які містять по 10 мг нікотину з ментолом.[3][4] Іншим відомим нікотиновим інгалятором є Nicotrol. Обидва бренди і технології запатентовані і належать американським компаніям. Американські тютюнові гіганти вперше позитивно висловились в бік лише цих інгаляторних нікотин-заміщуючих засобів.[5]

Застосування і дія[ред. | ред. код]

Нікотиновий інгалятор Нікоретте виступає в ролі сигарети і є новою розробкою серед нікотинзаміщуючих засобів.[3] Ці пристрої виготовлені з тонкого пластику, мають циліндричну форму, іноді нагадують сигарету. В нижній частині пристрою містять ємкість заповнену нікотином. Нікотиновий інгалятор вважається більш здоровим, ніж традиційні сигарети. Цей пристрій, як і електронні «сигарети» є чутливим до температури, і у прохолодну погоду, нікотину надходить менше. Нікотиновий інгалятор вважається простішим у використанні, ніж електронні «сигарети», бо є зазвичай одноразовим і містить менше деталей. За допомогою нікотинового інгалятора можна попередити, або, в крайноьому випадку, звести до мінімуму симптоми відміни нікотину.[4]

Для початку використання нового нікотинового інгалятора необхідно картридж помістити в мундштук. Мундштук розбірний, і складається з двох частин. Картридж вставляють в мундштук будь-яким кінцем. Після відкриття захисного шару картриджа концентрація нікотину в ньому швидко зменшується, тому його доцільно використати протягом 12 годин.[4] Під час вдихання повітря через мундштук, в організм потрапляє лише половина дози нікотину, який міститься в картриджі.[3][4] На відміну від звичайних тютюнових сигарет, використання нікотинового інгалятора підвищує вміст нікотину в плазмі крові повільно і плавно.[3][4] Кількість нікотину отримуваної за допомогою вдиху через інгалятор є значно нижчою, ніж при отриманні через тютюнову сигарету. Протягом дня може бути використано від 4 до 12 одиниць картриджів.[4] Дозування підбирається індивідуально і залежить від того, скільки нікотину потребує пацієнт для помягшення симптомів синдрому відміни.

Побічними ефектами є подразнення слизової оболонки роту, верхніх дихальних шляхів, кашель. Зазвичай, ці симптоми зникають протягом 3 тижнів.[4] Якщо ці симптоми зберігаються — використання нікотинового інгалятора припиняють.

Нікотиновий інгалятор протипоказано при алергії на ментол чи нікотин, бронхіальній астмі, виразці шлунку, серцево-судинних захворюваннях, вагітності.[3] Нікотиновий аерозоль не можна використовувати одночасно з нікотиновим пластирем і нікотиновою жувальною гумкою.[6] Використання інгалятора довше, ніж 6 місяців є небажаним.[4] Нікотиновий інгалятор рекомендується використовувати при температурі вищій 15оС.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет» імені Вадима Гетьмана. Всеукраїнська громадська організація «Українська Асоціація Маркетингу». ХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг в Україні» / Збірник матеріалів. 14 грудня 2012 року // Кобець Ю.М., Хомутова К.О. Тютюнопаління як медико-соціальна проблема [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] (с.: 71)
  2. ↑ Галицький лікарський вісник. Щоквартальний науково-практичний часопис. Том 1 — число 2 — 2012 // Вплив куріння на функціонування органів дихання та розвиток патології легень [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.] (с.: 149)
  3. ↑ а б в г д Лечение зависимостей: полный справочник / Под ред. Ю.Ю. Елисеева. — М.: Эксмо, 2008. — 640 с. ISBN 978-5-699-25212-1
  4. ↑ а б в г д е ж и к Кельин Л.Л., Мучник Ю.Л., Прусс М.С. Как самостоятельно избавиться от курения. — СПб.: Издательский дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 160 с. ISBN 5-7654-2175-Х ISBN 5-224-02990-2
  5. ↑ Mark Odell. British American Tobacco nicotine inhaler wins regulatory approval [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] September 12, 2014 «Financinal Times»
  6. ↑ Как бросить курить для "чайников": Пер. с англ. — М.: Издательский дом "Вильямс", 2006. — 304 с. ISBN 5-8459-0616-4 (рус.) (с.: 34)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікотиновий_інгалятор&oldid=38388692