Ніколя I (герцог Лотарингії)
| Ніколя I | |
|---|---|
| фр. Nicolas d'Anjou | |
 | |
| Народився | липень 1448[1] Нансі, Лотарингія[1] |
| Помер | 27 липня 1473[1] Нансі, Лотарингія[1] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | монарх |
| Знання мов | французька |
| Титул | маркіз де Понт-а-Мусонd[1] і князь Лотарингіїd[1] |
| Рід | Валуа-Анжуd |
| Батько | Жан II[1][2] |
| Мати | Марі де Бурбонd[1][2] |
| Брати, сестри | Рене Анжуd, Ізабела Анжуd і Марія Анжуd |
| Діти | Маргарита Анжуйська[d] |
.svg) | |
Ніколя (Ніколаус) I (фр. Nicolas Ier de Lorraine-Anjou, нім. Nikolaus I.; 1448 — 27 липня 1473) — герцог Лотарингії у 1470—1473 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з Анжуйської гілки династії Валуа. Син Жан II, герцога Лотарингії, та Марії де Бурбон. Народився 1448 року в Нансі. Здобув французьку освіту.
1461 заручений зі старшою донькою французького короля Людовіка XI — Ганною. У 1466 році, коли його батько рушив Арагонського королівства, Ніколя призначається адміністратором (намісником) герцогства. У 1468 році брав участь у поході французького королівського війська проти Франциска II, герцога Бретані, захопивши Шамтосо й Ансені.
У грудні 1470 року після смерті Жана II оголошується новим герцогом Лотарингії, а 1471 року — номінальним герцогом Калабрії і графом Барселони та спадкоємцем королівств Неаполя і Арагона (як нащадок титулу свого діда Рене I).
У 1472 році герцог Лотарингії розірвав заручини з французькою принцесою та став орієнтуватися на Карл I, герцога Бургундії. Ніколя I вирішив пошлюбити доньку останнього Марію. Проте бургундський герцог всіляко затягував зі шлюбом своєї дочки, оскільки не мав спадкоємця чоловічої статті й тому побоювався втрати влади своєї династії. Водночас герцог Лотарингії брав участь у поході бургундського війська до Пікардії та облозі Бове.
У 1473 році намагався підкорити місто Мец, проте невдало. Невдовзі після цього під час підготовки до нової атаки на Мец Ніколя I раптово помер у Нансі. Йому успадковувала стрийня Іоланда.
Родина[ред. | ред. код]
- позашлюбна дочка Маргарита, дружина Жана IV де Шабан, графа де Даммартен.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families — P. http://fmg.ac/Projects/MedLands/ANJOU,%20MAINE.htm.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Джерела[ред. | ред. код]
- Henry Bogdan: La Lorraine des Ducs. Sept siècles d'histoire. Perrin, Paris 2005, ISBN 2-262-02113-9.