Ніколаус фон Белов
| Ніколаус фон Белов | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below | ||||
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below | |||
| Народився | 20 вересня 1907[1] Цитен, Передня Померанія-Грайфсвальд, Мекленбург-Передня Померанія, НДР | |||
| Помер | 24 липня 1983[1] (75 років) Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1] | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | офіцер, льотчик | |||
| Знання мов | німецька[2] | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Роки активності | з 1928 | |||
| Титул | барон | |||
| Військове звання | Оберст | |||
| Нагороди |
| |||
Георг Людвіг Генріх Ніколаус фон Белов (нім. Georg Ludwig Heinrich Nicolaus von Below; 20 вересня 1907, Цитен — 24 липня 1983, Детмольд) — німецький офіцер, оберст люфтваффе, ад'ютант Адольфа Гітлера від люфтваффе.
Біографія[ред. | ред. код]
Представник знатного прусського роду. Син оберста Прусської армії і оберстлейтенанта чилійської армії Гюнтера фон Белова (1868–1933) і його дружини Матільди, уродженої фон Белов (1875–1937). Батьки Ніколауса були двоюрідними братом і сестрою.
До 1929 року вивчав льотну справу в Німецькій льотній школі. В 1929 році розпочав навчання на пілота в комерційній школі, в тому ж році вступив в рейхсвер і служив в 12-му піхотному полку. В 1933 року переведений в Імперське міністерство авіації. Потім служив в 132-й винищувальній ескадрі «Ріхтгофен». 5 березня 1936 року був переведений в 26-ту винищувальну ескадру «Шлагетер». 16 червня 1937 року призначений ад'ютантом Гітлера від люфтваффе і залишався на цій посаді до кінця Другої світової війни. Постійно знаходився біля Гітлера під час його поїздок на фронт та у різні ставки. Разом зі своєю дружиною входив до найближчого оточення Гітлера в Берггофі.
16 січня 1945 слідом за Гітлером перебрався у фюрербункер, 29 квітня був присутній при підписанні заповіту фюрера, однак підписав лише другу його частину. Опівночі того ж дня, з дозволу Гітлера, покинув Рейхсканцелярію з метою прориву на Захід. Кілька разів потрапляв у полон до радянських військ, але щоразу тікав. Врешті-решт дістався до родичів у маєток сім'ї тестя біля Ноєнгагена. Потім перебрався в Бонн. [3]
На початку 1946 році був інтернований британськими військами. В 1948 році виступав свідком захисту генерал-фельдмаршала Гуго Шперрле на Нюрнберзькому процесі у справі ОКВ. 14 травня 1948 року звільнений. В 1980 році видав мемуари «На боці Гітлера». В 1983 році, коли були начебто виявлені щоденники Гітлера, висловив сумнів у їхній справжності.
Сім'я[ред. | ред. код]
26 червня 1937 року одружився з дочкою землевласника Марією Кюне (12 вересня 1918, Магдебург — 20 серпня 1999, Геттінген)[4]. В пари народились син і 3 дочки.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Нагрудний знак пілота
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
- Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному
Галерея[ред. | ред. код]
-
Адольф Гітлер із своїм найближчим оточенням (Вольфшанце, 1940). Белов — третій праворуч. -
Гітлер нагороджує Ганну Райч Залізним хрестом 2-го класу (березень 1941). Белов — крайній ліворуч. -
Белов (крайній ліворуч) під час прогулянки з Гітлером (1942). -
Белов (крайній праворуч) з льотчиками-асами, щойно нагородженими різними класами Лицарського хреста Залізного хреста. Зліва направо: Гартманн Грассер, Вальтер Новотни, Гюнтер Ралль і принц Генріх цу Зайн-Віттгенштайн (Растенбург; 22 вересня 1943).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Nicolaus von Below: Als Hitlers Adjutant 1937—1945. v. Hase u. Koehler, Mainz 1980, ISBN 3-7758-0998-8.
- von Below,, Nicolaus. At Hitler's Side: The Memoirs of Hitler's Luftwaffe Adjutant. — London: Greenhill Books, 2006. — ISBN 1-85367-468-0
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Heike B. Görtemaker: Hitlers Hofstaat. Der innere Kreis im Dritten Reich und danach. C. H. Beck, München 2019, ISBN 978-3406735271.
- Beevor,, Antony. Berlin: The Downfall 1945. — Viking-Penguin Books, 2002. — ISBN 0-670-03041-4.
- Joachimsthaler,, Anton. The Last Days of Hitler: The Legends, Evidence, and Truth. — Brockhampton Press, 1999. — ISBN 978-1-86019-902-8.
- Kershaw,, Ian. Hitler: A Biography. — New York : W. W. Norton & Company, 2008. — ISBN 978-0-393-06757-6.
- Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVII. Band 81 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn), ISSN 0435-2408, S. 64.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118508776 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --[ Мемуары ]-- Белов Н. фон. Я был адъютантом Гитлера. militera.lib.ru. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Tilla Maria Kühne, a.d.H. Nienhagen b. 12 Sep 1918 Magdeburg, Sachsen-Anhalt, D d. 20 Aug 1999 Göttingen: Geneagraphie - Families all over the world. geneagraphie.com. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
|
