Ніжинська округа

Ніжинська округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Чернігівська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 471 871 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Ніжин
Кількість районних рад: 14
[[Зображення:
Карта Ніжинської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Ні́жинська окру́га (Ні́женська)  адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — місто Ніжин.

Історія[ред. | ред. код]

Округу створено 31 січня 1923 року в складі Чернігівської губернії[1] з окружним центром в місті Ніжині.

До складу округи увійшли міста Остер, Козелець, населені пункти Чернігівської губернії, в складі таких районів (волостей):

  • з Кролевецького повіту: Козелецької, Местищанської, Кобижської, Козарської, Воронківської, Н. Басанської, Н. Биківської, Ядловської, Бобровицької, Ярославської, Шастківської;
  • з Борзенського повіту: Комарівської, X. Озерської, Іщенської, Буромської, Гужівської;
  • з Ніжинського повіту: Носівської, Волотьково-Дівицької, Беркнівської, Мринської, Дремайловської, Тайлалаївської, Дорогинської, Лесинівської, Галицької, Макієвської, Манастирищенської, Ніжинсько-Лопово-Рогинської,
  • з Остерського повіту: Остерської, Семиполківської, Гоголівської.

7 березня 1923 року змінено склад районів округи[2] з окружним центром в місті Ніжині.

  • Козелецький — з волостей: Козелецької з м. Козельцем, Мостищенської.
  • Кобизький — з волостей: Кобизької, Козарської й Воронківської.
  • Носівський — з волостей: Носівської, Володько-Дівицької.
  • Віркиївський — з волостей: Віркиївської, Дремайлівської.
  • Хороше-Озерський — з волостей: Х.-Озерської й Комарівської.
  • Ніжинський — з волостей: Ніжинської, Талалаївської, Дорогинської, Липово-Різької.
  • Бобровицький — з волостей: Бобровицької, Ярославської, Щаснівської.
  • Лосинівський — з волостей: Лосинівської, Галицької, Макіївської.
  • Іченський — з волостей: Іченської, Манастирищенської, Буромської, Гужівської.
  • Ново-Басанський — з волостей: Ново-Басанської, Ново-Биківської, Ядлівської.
  • Остерський — з волостей: Остерської з м. Остером.
  • Мринський — з волостей: Мринської, Держанівської.

10 грудня 1924 року Остерський район Ніжинської округи передано до складу Чернигівської округи; центр Хороше-Озерського району Ніжинської округи перенесено з с. Хороше-Озеро до с. Комарівки, Хороше-Озерський район перейменовано у Комарівський, низку населених пунтів підпорядковано до інших районів округи[3].

3 червня 1925 року Плисківський район Конотопської округи передано до складу Ніжинської округи[4].

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР[5].

На 1 січня 1926 року округа складалася з 12 районів:

  • Бобровицький
  • Веркіївський
  • Ічнянський
  • Кобижчанський
  • Козелецький
  • Комарівський
  • Лосинівський
  • Мринський
  • Ніжинський
  • Новобасанський
  • Носівський
  • Плисківський

13 червня 1930 року Ніжинська округа розформована з приєднанням території до Чернігівської округи[6]. 2 вересня 1930 року округи в УСРР були ліквідовані, райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР[7].

Національний склад[ред. | ред. код]

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 471,8 тис. осіб: у тому числі українці — 96,9%; євреї — 1,7%; росіяни — 1,1%.

Національний склад[ред. | ред. код]

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[8]

Район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці євреї росіяни поляки білоруси
м. Ніжин 37 990 76,8 16,1 5,6 0,4 0,3
Бобровицький 39 567 98,1 0,4 1,0 0,2 0,1
Веркіївський 27 102 99,0 0,6 0,1
Ічнянський 61 840 97,9 0,5 1,1 0,1 0,1
Кобизький 32 307 98,9 0,4 0,5 0,1
Козелецький 28 240 96,3 2,7 0,8 0,1 0,1
Комарівський 39 882 99,1 0,1 0,6 0,1
Лосинівський 37 450 99,3 0,3 0,3
Мринський 27 811 98,9 0,2 0,5
Ніжинський 28 940 99,4 0,5
Новобасанський 38 387 99,1 0,1 0,5 0,1
Носівський 38 027 98,3 0,5 0,8 0,1
Плисківський 34 328 98,9 0,3 0,6
Ніжинська округа 471 871 96,8 1,7 1,1 0,1 0,1

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Ніжинської округи за переписом 1926 року[8]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Ніжин 37 990 68,7 16,7 14,6
Бобровицький 39 567 96,0 3,1 0,9
Веркіївський 27 102 99,0 0,6 0,4
Ічнянський 61 840 97,0 2,2 0,8
Кобизький 32 307 98,8 0,7 0,5
Козелецький 28 240 95,9 1,6 2,5
Комарівський 39 882 96,8 3,0 0,3
Лосинівський 37 450 99,3 0,3 0,4
Мринський 27 811 98,7 0,7 0,6
Ніжинський 28 940 99,4 0,5 0,1
Новобасанський 38 387 99,0 0,7 0,3
Носівський 38 027 98,2 0,9 0,9
Плисківський 34 328 98,8 0,7 0,4
Ніжинська округа 471 871 95,6 2,6 1,8

Керівники округи[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
  2. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
  3. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміну адміністраційно-територіяльного поділу Чернигівщини».
  4. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про скасування Сновської округи на Чернигівщині й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу тої самої губерні».
  5. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
  6. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
  7. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
  8. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]