Нянівка
| село Нянівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 165 (2001) |
| Площа | 2,03 км² |
| Густота населення | 81,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11600 |
| Катойконіми | нянівці́, няніве́ць |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′00″ пн. ш. 29°07′37″ сх. д. / 50.68333° пн. ш. 29.12694° сх. д.Координати: 50°41′00″ пн. ш. 29°07′37″ сх. д. / 50.68333° пн. ш. 29.12694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 158 м |
| Водойми | р. Візня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11600, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Іванівка |
| Карта | |
  Нянівка | |
 Нянівка | |
| Мапа | |
 | |
Ня́нівка — село в Україні, у Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 165 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
У 1889 році в селі був приватний кінний завод, на якому у володінні дворянина Фоми Людвиковича Гурковського утримувались коні арабської та російської породи — 3 жеребці (2 арабської, 1 російської породи) та 16 маток (1 арабської, 15 російської породи)[1].
На 1897 рік у Нянівці мешкало 749 осіб (385 чоловіків та 364 жінки), з них православних — 701[2].
7 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Нянівку проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Вніч з 7 на 8 листопада через Нянівку слідом за нею пройшла кінна сотня цієї групи.
У 1923—54 роках — адміністративний центр Нянівської сільської ради Малинського району[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Пам'ятна книжка Київської губернії на 1891 рік», Київ, Київська Губернська Друкарня, 1891, «Статистичний розділ». Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 20 квітня 2011.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 167. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||