Нумізматичні скарби Києво-Печерської лаври

Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних святинь України, важливий міжнародний центр від давніх часів до сьогодення. Її історія завжди була і залишається під пильним поглядом науковців.

Проте найзагадковіший її аспект — монетні скарби та поодинокі монети: частини ритуальних поховань, або результати давнього звичаю класти монету у стіну споруди, що будується — лише нещодавно привернули на себе увагу дослідників. Стаття присвячена одному з маловивчених аспектів історії монастиря — нумізматичним знахідкам, які повідомляють важливі дані про повсякденне життя та торговельні зв'язки певного періоду.

Масштабні археологічні дослідження Києво-Печерської лаври та навколишньої території в останніх десятиліттях XX — початку XXI ст. значно розширили джерельну базу київської археології. Серед отриманих результатів виділяються знахідки, виявлені під час дослідження головних споруд Печерського монастиря — Успенського собору кінця XI ст. та колишньої монастирської трапезної початку XII ст.
Під час археологічних досліджень Успенського собору, що здійснювалися впродовж 1998—2000 рр. у зв'язку з проектувальними та будівельними заходами по відтворенню храму [1], було виявлено низку об'єктів та зібрано цікаву колекцію середньовічних монет. Серед нумізматичного матеріалу, що складався з близько двох десятків монет, особливу увагу привертають знахідки XIV — XV ст. Найдавнішою монетою з цього періоду є срібна монета Володимира Ольгердовича.

Знайдено її було у 1998 р. під час досліджень поховального комплексу з п'яти саркофагів, виявленому у південній частині давньоруського нартексу собору [2]. Монету знайдено в районі південно-східного кута саркофага № 4, на 6-7 см вище його нижньої плити. Знахідка належить до монет так званого І типу, яких на сьогодні відомо лише 18 екземплярів: 17 з них було знайдено разом у борщівському скарбі. Монети І типу досить малі, вагою 0,17 — 0,22 г і діаметром 8 — 10 мм. Зовні вони вельми поверхово копіюють дирхем ординського хана Джанібека І, карбований у Гюлістані в 1351—1352 рр. .

Зважаючи на характер саркофага, цю знахідку навряд чи можна вважати випадковою домішкою. Можливо, її варто розглядати як частину ритуалу поховання. Це дозволяє припускати зв'язок поховальних споруд, виявлених у нартексі Успенського собору, з часом правління княжого роду Олельковичів, кілька представників якого були поховані в Успенському соборі [5].

Ще однією цікавою знахідкою Успенського собору є празький гріш Вацлава IV вагою 2,67 г і діаметром 27 мм (Додаток 3). Гріш знайдено у шарі будівельного сміття в шурфі № 11. Монета досить стерта, певно, тривалий час перебувала в обігу. Та все ж, на гроші фіксуються деталі, характерні для III (останньої) групи карбування монет Вацлава IV. Літери внутрішньої легенди аверсу більше 3 мм, корона заходить за обвідний круг. У лева лапи з довгими гострими пазурами, які заходять за обвідний круг. Писемні та археологічні джерела свідчать, що празькі гроші, викарбувані на початку XV ст., були чи не найуживанішою монетою як у дрібних повсякденних платежах, так й у великих грошових операціях.

Отже, така монета могла потрапити до Успенського обору впродовж усього XV ст., можливо, у зв'язку з ремонтними роботами 1470 р.
Окреме місце серед лаврських знахідок займають монети, виявлені в районі давньоруської трапезної Києво-Печерської лаври, яка за даними археологічних розкопок знаходилася на південний захід від Успенського собору [3]. Одну з них знайдено у мішаному ґрунті в районі північно-західної пілястри споруди. Йдеться про київську монету Володимира Ольгердовича типу «князівський знак» — «IS», вагою 0,45г. Монета доброї збереженості, «IS» — у крапковому обідку, навкруги від князівського знаку — по зірочці з двома крапками. Подібні монети перебували в обігу до середини 90-х рр. XIV ст.

З ділянки західного фасаду (південно-західної пілястри) походить також празький гріш Вацлава IV. Монета задовільної збереженості вагою 2,45 г, діаметром 26 мм. На аверсі корона заходить за обвідне коло. Легенди внутрішнього кола аверсу більше 4 мм, літера «S» у дзеркальному зображенні. На реверсі — зображення лева з великими лапами з довгими гострими пазурами, які досягають обвідного кола, що дозволяє датувати карбування монети часом після 1407 р.
Ще одна монета, срібне акче Кримського ханства, карбована у 1494/1495 рр. за Менглі-Гірея була знайдена 1985 р. в господарчій ямі, дно якої знаходилось на частково збереженій кладці плінфи східної стіни давньоруської трапезної Києво-Печерської лаври. Знайдена монета може бути орієнтиром у датуванні часу руйнування монастирської трапезної, питання про долю якої після монгольської навали 1240 р., точну дату її остаточного знищення і повного розбору споруди поки що залишається відкритим.

Отже, знайдені у 1998—2000 рр. монети є чудовою ілюстрацією політичних, економічних та культурних процесів у Києві та Київській землі у XIV—XV ст. Як і в інших районах Києва [4] монетні знахідки представлені здебільшого трьома основними групами знахідок: місцевими київськими монетами Володимира Ольгердовича, празькими грошами чеських королів Вацлава IV та Венцеслава I та литовськими денаріями Вітовта. Хоча серед карбованого матеріалу скарбу й окремих знахідок фіксуються й інші групи монет: гірейські, татарські золотоординські, угорські Людовіга I та навіть галицько-руська Владислава Ягайла [6]. Таким чином, нумізматичні джерела з території Києво-Печерської лаври, що у всі століття залишалася важливим міжнародним центром, є дзеркалом економічного життя та торговельних зв'язків монастиря. Значна різноманітність нумізматичного матеріалу XIV—XV ст. може пояснюватися великою кількістю відвідувачів (прочан) із різних регіонів Європи та активною будівельною діяльністю на території монастиря.

Література[ред. | ред. код]

• Івакін Г. Ю., Балакін С. А. Археологічні дослідження Успенського собору у 1998 році// Археологічні дослідження на Україні у 1997—1998 рр. — Київ, 1998. — С. 78-79.
• Івакін Г. Ю., Балакін С. А. Поховальний комплекс XV ст. у нартексі Успенського собору Києво-Печерської лаври// Лаврський альманах. — Київ, 1999. — Вип. 2. — С. 76-85.
• Івакін Г. Ю., Балакін С. А., Сиром'ятников О. К. Дослідження давньоруської трапезної Печерського монастиря// Археологічні відкриття в Україні у 1999—2000 рр. — Київ, 2001. — С. 120—125.
• Козубовский Г. А. Находки монет XIV—XV ст. на територии Киева. — Киев, 1991. — 47 с.
• Шамаро А. А., Шиденко В. А. Монастырские тайны // Наука и жизнь. — 1969. — № 4. — С. 68-72.
• Яремич С. П. Памятники искусства XIII—XVII ст. в Киево-Печерской лавре. // Оттиск из журнала «Киевская старина». — Киев, 1900. — С. 2-5.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.