Носко Павло Леонідович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Носко.
Павло Леонідович Носко
Народився 29 травня 1960(1960-05-29) (63 роки)
Луганськ, УРСР
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність винахідник
Alma mater Ворошиловградський машинобудівний інститут, Московське вище технічне училище імені М. Е. Баумана
Галузь теорія механізмів і машин
Заклад Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний авіаційний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Відмінник освіти України

Носко Павло Леонідович (рос. Носко Павел Леонидович; англ. Nosko, Pavlo; нар. 29 травня 1960, Луганськ, УРСР) — український вчений в галузі теорії механізмів і машин, доктор технічних наук, професор, автор та співавтор понад 200 наукових праць та понад 90 винаходів, відмінник освіти України, завідувач кафедри машинознавства СНУ імені В.Даля у 2001–2015 роках, проректор СНУ імені В.Даля у 2009–2013 роках, професор кафедри машинознавства НАУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 29 травня 1960 року в місті Луганськ. Батько — Носко Леонід Григорович. Мати — Носко Інна Олексіївна. Дід — Носко Григорій Михайлович.[1] У 1982 році з відзнакою закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут за спеціальністю «Промисловий транспорт».[2] Навчався в аспірантурі Московського вищого технічного училища імені М. Е. Баумана. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка методики оцінки навантаженості остова колісного трактора з метою зниження його маси».[3] Почав працювати викладачем на кафедрі теорії механізмів і машин Ворошиловградського машинобудівного інституту. У 1989–1991 роках проходив наукове стажування в Інституті індустріальних наук Токійського університету.[4] У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему «Багатопараметричний синтез машинобудівних конструкцій». У 2001–2015 роках завідував кафедрою машинознавства СНУ імені В.Даля. У 2009–2013 роках працював проректором СНУ імені В.Даля з науково-педагогічної роботи. З 2015 року працює професором на кафедрі машинознавства НАУ.[5] Одружений. Має сина і доньку. Захоплюється футболом і хокеєм.

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Понад 25 років викладає технічні дисципліни, досліджує проблеми в галузі теорії механізмів і машин, займається організацією навчальної, науково-методичної та науково-дослідницької роботи. Основні напрями досліджень: скінченно-елементний аналіз напружено-деформованого стану деталей машин; синтез машинобудівних конструкцій з оптимальними масогабаритними характеристиками; синтез передач зачепленням; проектування сільсько-господарських машин. Опублікував понад 200 наукових праць.[6][7][8] Отримав понад 90 патентів на винаходи.[9] Підготував 3 докторів і 3 кандидатів технічних наук. Нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» і Почесною грамотою МОН України.

Почесні посади і звання[ред. | ред. код]

Монографії і навчальні посібники[ред. | ред. код]

  • Носко П. Л. Оптимальное проектирование машиностроительных конструкций. Луганск: Изд-во ВУГУ, 1999. 392 с. ISBN 966-590-091-9.
  • Курсове проектування з теорії механізмів і машин / П. В. Філь, А. М. Ахтямов, П. Л. Носко [та ін.]. Луганськ: Вид-во СУДУ, 1999. 104 с. ISBN 966-590-179-6.
  • Тексты лекций по дисциплине «Теория механизмов и машин» для студентов заочной формы обучения / П. Л. Носко, П. В. Филь, Н. В. Манько [и др.]. Луганск: Изд-во ВУНУ имени В.Даля, 2002. 122 с.
  • Шишов В. П., Носко П. Л., Ревякина О. А. Цилиндрические передачи с арочными зубьями. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2004. 335 с. ISBN 966-590-480-9.
  • Високонавантажені циліндричні передачі з двоопукло-ввігнутими зубцями / В. П. Шишов, П. Л. Носко, П. М. Ткач [та ін.]. Луганськ: Вид-во СНУ імені В.Даля, 2005. 216 с.
  • Шишов В. П., Носко П. Л., Филь П. В. Теоретические основы синтеза передач зацеплением. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2006. 408 с. ISBN 966-590-575-9.
  • Высоконагруженные цилиндрические червячные передачи / В. П. Шишов, П. Л. Носко, А. Д. Чепурной [и др.]. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2007. 396 c. ISBN 978-966-590-670-4.
  • Круговинтовые зубчатые передачи с ассиметричной функцией передаточного отношения / Н. Л. Утутов, П. Л. Носко, А. Д. Чепурный [и др.]. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2008. 176 с. ISBN 978-566-590-699-5.
  • Технологічні машини і механізми: навч. посіб. / В. О. Белодєдов, П. Л. Носко, П. В. Філь. Луганськ: Вид-во СНУ імені В.Даля, 2009. 208 с. ISBN 978-966-590-733-6.
  • Основи машинознавства: навч. посіб. / П. Л. Носко, В. П. Шишов, В. В. Бурко [та ін.]. Луганськ: Вид-во СНУ імені В.Даля, 2009. 123 с. ISBN 978-966-590-749-7.
  • Застосування вібраційної обробки для підвищення якості виробів / П. Л. Носко, М. О. Калмиков, А. П. Ніколаєнко [та ін.]. Луганськ: Ноулідж, 2009. 292 с. ISBN 978-966-1571-18-0.
  • Высоконагруженные винтовые зубчатые передачи / В. П. Шишов, П. Л. Носко, Н. И. Величко [и др.]. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2009. 240 с. ISBN 978-966-590-784-8.
  • Методологічні основи наукового дослідження машинобудівних конструкцій: навч. посіб. / П. Л. Носко, В. М. Нигора, П. В. Філь [та ін.]. Луганськ: Вид-во СНУ імені В.Даля, 2009. 209 с.
  • Белодедов В. А., Носко П. Л. Филь П. В. Параметрическая оптимизация точных дозаторов. Луганск: Изд-во ВНУ имени В.Даля, 2011. 318 с. ISBN 978-966-590-889-0.
  • Проектирование зубчатых передач с асимметричной функцией передаточного отношения: учеб. пособие / Н. Л. Утутов, П. Л. Носко, А. П. Карпов. Луганск: Ноулидж, 2012. 203 с. ISBN 978-617-579-376-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Стаття «Капитан первых чемпионов Украины» на офіційному сайті футбольного клубу «Зоря» [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) 17.05.2013
  2. ↑ Ми — далівці. Східноукраїнській національний університет імені Володимира Даля / О. Л. Голубенко [та ін.]. К.: Вид. центр «Логос Україна», 2010. 305 с.
  3. ↑ Посилання на кандидатську дисертацію на сайті Московського державного технічного університету імені М. Е. Баумана(рос.)
  4. ↑ Посилання на публікацію в архіві Токійського університету (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
  5. ↑ Кадровий склад кафедри машинознавства НАУ. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2019.
  6. ↑ Посилання на публікації в архіві Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Посилання на книжкові видання в архіві Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  8. ↑ Посилання на публікації в Google Scholar.
  9. ↑ Посилання на патенти в Базі патентів України.
  10. ↑ Склад секції «Механіка» наукової ради МОН України. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
  11. ↑ Склад секції «Машинобудування» наукової ради МОН України. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2014.
  12. ↑ Члени комітетів Люблінського відділення Польської академії наук [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ Члени редакційної колегії наукового журналу «Проблеми тертя та зношування» Національного авіаційного університету. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 3 вересня 2017.
  14. ↑ Члени редакційної колегії наукового журналу «Вісник» Донбаської державної машинобудівної академії. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Носко_Павло_Леонідович&oldid=35853274