Новомосирська сільська рада
| Новомосирська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Волинська область | ||
| Район |  Ковельський район | ||
| Адм. центр | с. Новий Мосир | ||
| Ліквідована | 18 листопада 2015 року | ||
| Код КОАТУУ | 0722185200 | ||
| Облікова картка | Облікова картка ради | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 [1] | ||
| Голова ради | Вісин Віктор Олександрович обраний 31 жовтня 2010 [1] | ||
| Територія та населення | |||
| Населення | 877 (пер.2001) [2] | ||
| Населені пункти | с. Дарівка с. Новий Мосир с. Партизанське с. Старий Мосир | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Сонячна, 10, с. Новий Мосир, Ковельський р-н, Волинська обл., 45092 | ||
| Телефонний код | +380 3352 | ||
Новомосирська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ковельському районі Волинської області з адміністративним центром у селі Новий Мосир.
Припинила існування 18 листопада 2015 року через об'єднання до складу Голобської селищної територіальної громади Волинської області[3]. Натомість утворено Новомосирський старостинський округ при Голобській селищній громаді.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Новий Мосир
- с. Дарівка
- с. Партизанське
- с. Старий Мосир
Склад ради[ред. | ред. код]
Сільська рада складалась з 12 депутатів та голови. Склад ради: 6 депутатів (50.0 %) — самовисуванці, 5 депутатів (41.7 %) — від партії Сильна Україна та ще один депутат (8.3 %) від Народної партії. [4]
Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Вісин Віктор Олександрович | Сільський голова, 1961 року народження, освіта | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Вісин Олександр Вікторович | Сільський голова, 1961 року народження, освіта вища | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[5]
Населення[ред. | ред. код]
Населення сільської ради згідно з переписом населення 2001 року становить 877 осіб. [2]
| Населенні пункти | 2001 рік | 1989 рік |
|---|---|---|
| Дарівка | 412 | 420 |
| Новий Мосир | 219 | 320 |
| Партизанське | 98 | 710 |
| Старий Мосир | 148 | 260 |
| Сукупне населення | 877 | 1,710 |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,86 % |
| російська | 1,03 % |
| вірменська | 0,11 % |
Географія[ред. | ред. код]
Сільрада розташована на південному краї Ковельського району. Граничить з Рожищенським районом. На заході межує з Майданською, зі сходу з Поповичівською сільськими радами, а з півночі з Голобською селищною радою.
За кілька кілометрів від сіл Старий Мосир та Дарівка проходить траса E85, що з'єднує Берестя з Чернівцями, в межах України траса має назву М19, ділянка Ковель—Луцьк. Майже паралельно з шосе пролягає залізнична гілка, найближчі зупинки — зупинний пункт Стохід та залізнична станція Голоби. [6]
З південного боку поблизу сіл Партизанське, Новий Мосир та Старий Мосир протікає річка Стохід (права притока Прип'яті, басейн Дніпра). [6]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б керівний склад Новомосирської сільської ради. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 22.07.2013. Процитовано 12 травня 2012.
- ↑ а б картка Новомосирської сільської ради. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 22.07.2013. Процитовано 12 травня 2012.
- ↑ Новомосирська сільська рада Волинська область, Ковельський район. Верховна Рада України. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ Результати виборів: Волинська область: Новомосирська сільська рада. Центральна Виборча Комісія. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 12 травня 2012.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Генштаб. Військова, топографічна мапа квадрати M-35-026 та M-35-027 (JPG). сайт Географіка. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 12 травня 2012.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.