Ouviram do Ipiranga as margens plácidas De um povo heróico o brado retumbante, E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos, Brilhou no céu da Pátria nesse instante. Se o penhor dessa igualdade Conseguimos conquistar com braço forte, Em teu seio, ó Liberdade, Desafia o nosso peito a própria morte! Ó Pátria amada, Idolatrada, Salve! Salve! Brasil, um sonho intenso, um raio vívido, De amor e de esperança à terra desce, Se em teu formoso céu, risonho e límpido, A imagem do Cruzeiro resplandece. Gigante pela própria natureza, És belo, és forte, impávido colosso, E o teu futuro espelha essa grandeza. Terra adorada Entre outras mil És tu, Brasil, Ó Pátria amada! Dos filhos deste solo És mãe gentil, Pátria amada, Brasil! | Тихі береги річки Іпіранґа почули Гучний голос героїчного народу Та діамантні промені сонця волі Осяяли небо батьківщини в ту саму мить. Ми виконали нашу обіцянку Рівності нашою могутньою зброєю, В твоїй душі, о воля, Наші хоробрі груди переборють саму смерть! О люба, Батьківщино, перед якою ми схиляємось, Слава, слава! Бразиліє, яскравий сон, живий промінь Любові та надії спускається на землю На твоїх прекрасних і чистих небесах, що посміхаються Зображення Південного хреста сяє сліпуче. Величезна своєю власною природою, Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос, А твоє майбутнє відображає твою величність. Люба земля Серед тисяч інших Це ти, Бразиліє, О люба Батьківщино! Для синів цієї землі Ти любляча матір, Люба Батьківщина, Бразилія! |
Deitado eternamente em berço esplêndido, Ao som do mar e à luz do céu profundo, Fulguras, ó Brasil, florão da América, Iluminado ao sol do Novo Mundo! Do que a terra mais garrida Teus risonhos, lindos campos têm mais flores, «Nossos bosques têm mais vida», «Nossa vida» no teu seio «mais amores». Ó Pátria amada, Idolatrada, Salve! Salve! Brasil, de amor eterno seja símbolo O lábaro que ostentas estrelado, E diga o verde-louro dessa flâmula — Paz no futuro e glória no passado. Mas se ergues da justiça a clava forte, Verás que um filho teu não foge à luta, Nem teme, quem te adora, a própria morte. Terra adorada Entre outras mil És tu, Brasil, Ó Pátria amada! Dos filhos deste solo És mãe gentil, Pátria amada, Brasil! | Вічно лежачи в розкішній колисці, Під звуки моря осяяна глибоким небом, Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки, Що освітлюється сонцем Нового Світу! Найпрекрасніша країна, Твої посміхаючіся, красиві поля мають найбільше квітів, В нашіх гаях є більше життя, В нашому житті — більше твоєї любові. О, люба батьківщина, Перед якою ми склоняємося, Слава, Слава! Бразилія, дозволь твоєму прикрашеному зірками прапору Стати символом вічної любові, І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити Славу в минулому та мир у майбутності. Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості, Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви, Та навіть не бояться самої смерті. Люба земля Серед тисяч інших Ти, Бразилія! О, люба батьківщина! Синам цієї землі Ти любляча матер, Люба батьківщина, Бразилія! |