Науковий журнал

Обкладинка наукового журналу Ядерна фізика та енергетика, що видається Інститутом ядерних досліджень НАН України

Науко́вий журна́л, академі́чний журна́л або рецензо́ваний науко́вий журна́л — періодичне видання (журнал), у якому публікуються наукові праці, що підлягають рецензії. Зазвичай наукові журнали спеціалізуються на певній галузі академічної науки.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Наукові журнали правлять за основне джерело наукових знань, публікуючи ретельно перевірені дослідження з різних дисциплін. Ці публікації виступають як канали й форуми для поширення оригінальних висновків, оглядів і критичного аналізу в науковому співтоваристві. Вони охоплюють широкий спектр форматів, від рецензованих статей до редакційних статей, сприяючи обміну новаторськими відкриттями й формуючи колективне розуміння різних галузей дослідження. Рецензовані наукові статті, що надсилаються в наукові журнали, перед публікацією рецензують незалежні фахівці, які зазвичай не входять у склад редакції журналу[1], а ведуть дослідження в галузях, близьких до тематики статті.

Наукові журнали є однією з головних складових наукової літератури. Рецензування матеріалів виконується для того, щоб захистити читачів від можливих грубих помилок або фальсифікацій, а також щоб гарантувати, що опубліковані роботи виконані на підставі наукового методу. Друку в науковому журналі може передувати друк препринту. У багатьох країнах наукові журнали проходять атестацію в урядових або громадських організаціях, які засвідчують науковість видання і дотримання правил рецензування. В Україні таким органом є Вища атестаційна комісія[2] при МОН України. Щоб знайти український науковий журнал з потрібної тематики чи перевірити його категорію, потрібно скористатися актуальним переліком фахових видань.[3] Міжнародні наукові журнали індексуються наукометричних базах Scopus та/або Web of Science (WoS), а легкий пошук по журналах за категоріями чи країнами можливо здійснити на вебсайті[4] рейтингу журналів SCImago Journal & Country Rank.[5]

Наукові журнали публікуються як у паперовому вигляді, так і у форматі інтернет-журналу. Частина журналів виходить виключно в електронному форматі й доступна тільки в мережі Інтернет. З погляду доступу, наукові журнали можна класифікувати як такі з відкритим доступом, з доступом на основі передплати (підписки) і змішані. Журнали відкритого доступу відразу після публікації надають свій вміст у вільний доступ усім читачам в інтернеті. Такий підхід може сприяти ширшому поширенню наукових знань, але може вимагати від авторів плати за публікацію. Журнали на основі передплати, з другого боку, вимагають від читачів або їхніх установ платити за доступ до їхнього вмісту.

Історія[ред. | ред. код]

Першим науковим журналом уважається Журналь де Саван, заснований 1665 року.[6] Philosophical Transactions of the Royal Society (Лондонське королівське товариство) був заснований двома місяцями пізніше у 1665 році, а німецький Acta Eruditorum, почав публікуватися у Лейпцизі в 1682 році.[7]

Літературно-науковий вістник, випуск 1902-го року.

Першим українським науковим журналом уважається Літературно-науковий вістник, який почало публікувати Наукове товариство імені Шевченка 1868 року.

2018 року Джонсон та ін. підрахували, що кількість наукових журналів зростала на 5–6 % на рік протягом останнього десятиліття і що існувало 33 100 рецензованих англомовних журналів, які щороку публікували приблизно 3 мільйони статей.[8][9]

Види наукових журналів[ред. | ред. код]

Розрізніють такі, серед інших, види наукових журналів і часто вони змішані:

Українські журнали[ред. | ред. код]

Наказом МОН від 15.01.2018 № 32 був затверджений Порядок формування переліку наукових фахових видань. Існує три масштабні категорії[2]:

  • А – найпрестижніші й авторитетні журнали. Вони входять до переліку рецензованих джерел WoS і Scopus.
  • Б – журнали, які включені до профільних міжнародних наукометричних баз і підпадають під усі критерії, передбачені Порядком формування переліку наукових фахових видань.
  • В – журнали, які були включені до переліку видань на момент затвердження Порядку, а також усі журнали, виключені з категорії Б чи А на два роки. Якщо протягом двох років видання не отримали вищевказані категорії, тобто не вийшли з групи В, вони виключаються зі списку й більше не вважаються фаховими.

173 українських наукових журналів (на 07.12.2023) індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science (WoS).[12] Деякі з українських наукових журналів наведені нижче:

Природничі науки[ред. | ред. код]

Астрономія[ред. | ред. код]

Біологія[ред. | ред. код]

Математика[ред. | ред. код]

Фізика[ред. | ред. код]

Хімія[ред. | ред. код]

Соціальні науки[ред. | ред. код]

Антропологічні та соціальні[ред. | ред. код]

Географічні[ред. | ред. код]

Економічні[ред. | ред. код]

Політичні[ред. | ред. код]

Психологічні[ред. | ред. код]

Прикладні науки[ред. | ред. код]

Інженерія, виробництво, промисловість[ред. | ред. код]

Медицина[ред. | ред. код]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Комп'ютерні технології[ред. | ред. код]

Міждисциплінарні науки[ред. | ред. код]

Світові видавництва[ред. | ред. код]

Деякі з найвідоміших серед тисяч видавництв наукових журналів. Всього в світі налічується понад 33000 наукових журналів.[8][9]

  1. Логотип Elsevier
    Elsevier — голландська академічна видавнича компанія, що спеціалізується на науковому, технічному та медичному контенті. Elsevier – це провідна видавнича компанія з багатою історією, що сягає корінням у 19 століття, широко відома своїм великим набором наукових журналів. Серед її відомих дочірніх компаній – Cell Press, що спеціалізується на видатних дослідницьких публікаціях у галузі наук про життя, онлайнова база даних цитування Scopus, колекція електронних журналів ScienceDirect та багато інших компаній та сервісів.
  2. Логотип Springer Nature
    Springer Nature — німецько-британська академічна видавнича компанія, створена в результаті злиття Springer Science+Business Media та Nature Publishing Group Holtzbrinck Publishing Group, Palgrave Macmillan і Macmillan Education у травні 2015 року.[13] Компанія походить від ряду журналів і видавництв, зокрема Springer-Verlag, яке було засновано в 1842 році Юліусом Шпрінгером у Берліні[14] (дідом Бернхарда Шпрінгера, який заснував Springer Publishing у 1950 році в Нью-Йорку)[15], Nature Publishing Group, яка видає Nature з 1869 року[16], і Macmillan Education, яка бере початок від Macmillan Publishers, заснованої в 1843 році[17]. До групи Springer Nature належать такі основні бренди, як Nature, Springer.com, BioMed Central, Scientific American та інші.[18]
  3. Логотип John Wiley & Sons, Inc. (з 2013 р.)
    John Wiley & Sons (включно з Wiley-VCH) — міжнародна публічна компанія, яка спеціалізується в галузі академічних видань для професіоналів, студентів і викладачів вищої школи, дослідників. Компанія John Wiley & Sons видає книги, журнали, енциклопедії в друкованому та електронному вигляді, надає доступ до публікацій і послуг в інтернеті. Підприємство утворено в 1807 році. У 1996 році компанія придбала Verlag Chemie (VCH), який тепер називається Wiley-VCH. У 2007 компанія придбала Blackwell Publishing, що була утворена в результаті злиття в 2001 році двох оксфордських видавничих компаній: Blackwell Science (заснована в 1939 році як Blackwell Scientific Publishing) і Blackwell Publishers (заснована в 1922 році як Basil Blackwell & Mott, з 1926 Blackwell Publishers), які беруть свої витоки у родинній книгарні та видавництві Blackwell's XIX століття; і перейменувала її в Wiley-Blackwell.[19]
  4. American Chemical Society (ACS)
  5. Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE)
    • IEEE Transactions on Pattern Analysis and Machine Intelligence
    • IEEE Transactions on Industrial Electronics
    • IEEE Transactions on Power Electronics
    • IEEE Transactions on Communications
    • IEEE Access
    • IEEE Spectrum
  6. American Association for the Advancement of Science (AAAS)
  7. Сучасний логотип Oxford University Press
    Oxford University Press (OUP) — видавництво, що є складовою частиною Оксфордського університету, Англія. Це найбільше університетське видавництво у світі за фінансовим оборотом[20]. Oxford University Press друкує книги з 1586 року — це друга найстаріша університетська преса після Cambridge University Press.[21][22][23] OUP має філії в багатьох країнах світу. Зараз вся видавницька продукція виходить під двома брендами: власне Oxford University Press, для більшості видань, та Clarendon Press, для «престижних» наукових робіт. Філії розповсюджують свою продукцію як локально, так і через штаб-квартиру видавництва в Оксфорді.
  8. Cambridge University Press
  9. Royal Society of Chemistry (RSC)
  10. Public Library of Science (PLOS)
  11. American Institute of Physics (AIP)
  12. American Physical Society (APS)
  13. Taylor & Francis (включно з дочірнім видавництвом Routledge)
  14. SAGE Publishing[en]
    • Autism
    • The Journal of Defense Modeling and Simulation
    • Journal of Dental Research
    • The International Journal of Robotics Research
    • Journal of Histochemistry & Cytochemistry
  15. IOP Publishing (Institute of Physics)
    • Physics Education
    • Journal of Physics: Condensed Matter
    • New Journal of Physics
    • Journal of Optics
    • 2D Materials
    • Environmental Research Letters
  16. Frontiers Media[en]
  17. Annual Reviews
  18. RSC Advances (Royal Society of Chemistry)
    • RSC Advances
    • Journal of Materials Chemistry A, B, and C
    • Chemical Communications
    • Catalysis Science & Technology
    • Organic & Biomolecular Chemistry
  19. MDPI (Multidisciplinary Digital Publishing Institute)
  20. Copernicus Publications[en]
    • Atmospheric Chemistry and Physics
    • Biogeosciences
    • Climate of the Past
    • Earth System Dynamics
    • Geoscientific Model Development

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Krapež, Katarina (2022-03). Advancing Self-Evaluative and Self-Regulatory Mechanisms of Scholarly Journals: Editors’ Perspectives on What Needs to Be Improved in the Editorial Process. Publications (англ.). Т. 10, № 1. с. 12. doi:10.3390/publications10010012. ISSN 2304-6775. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. а б Наукові публікації в журналах, які входять до категорії А, Б. nauka.gov.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2023.
  3. Як знайти журнал у "Переліку фахових видань України"?. 2020, youtube, 4хв 16сек
  4. Scimago Journal & Country Rank. www.scimagojr.com. Процитовано 10 грудня 2023.
  5. Souza, Maria do Carmo Borges de; Taitson, Paulo Franco; Oliveira, João Batista Alcântara (2019). The SCImago Journal & Country Rank and the JBRA. JBRA Assisted Reproduction. doi:10.5935/1518-0557.20180082. ISSN 1518-0557. PMC 6364278. PMID 30701787. Процитовано 10 грудня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. Singleton, Alan (2014-01). The first scientific journal. Learned Publishing (англ.). Т. 27, № 1. с. 2—4. doi:10.1087/20140101. ISSN 0953-1513. Процитовано 10 грудня 2023.
  7. Fyfe, Aileen; Moxham, Noah; McDougall-Waters, Julie; Mørk Røstvik, Camilla (3 жовтня 2022). A History of Scientific Journals. UCL Press. doi:10.14324/111.9781800082328. ISBN 978-1-80008-232-8.
  8. а б Rob Johnson, Anthony Watkinson (2018). The STM Report: An overview of scientific and scholarly publishing (1968-2018).
  9. а б Mark Ware, Michael Mabe (2015). The STM Report: an Overview of Scientific and Scholarly Publishing.
  10. Gastel, Barbara; Day, Robert A. (2016). How to write and publish a scientific paper (вид. Eighth edition). Santa Barbara, California: Greenwood, an imprint of ABC-CLIO, LLC. ISBN 978-1-4408-4262-7.
  11. Pautasso, Marco (18 лип. 2013 р.). Ten Simple Rules for Writing a Literature Review. PLOS Computational Biology (англ.). Т. 9, № 7. с. e1003149. doi:10.1371/journal.pcbi.1003149. ISSN 1553-7358. PMC 3715443. PMID 23874189. Процитовано 23 червня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. Всі українські наукові журнали у базах Scopus та WoS | Open Science in Ukraine. openscience.in.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  13. Springer Nature created following merger completion. Springer. 6 травня 2015.
  14. Springer celebrates 175 years since its founding. KnowledgeSpeak.com. 11 травня 2017. Архів оригіналу за 28 November 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
  15. Do you mean Springer, Springer or Springer?. Springer.com. 2014. Архів оригіналу за 27 December 2016.
  16. Nature. Phys.org. Процитовано 6 квітня 2018.
  17. About Us | Springer Nature | Corporate Affairs Homepage | Springer Nature. group.springernature.com. Процитовано 9 березня 2021.
  18. Springer Nature Group | Corporate Affairs Homepage | Springer Nature. group.springernature.com. Процитовано 8 березня 2021.
  19. Wiley to Acquire Blackwell Publishing (Holdings) Ltd (PDF). John Wiley & Sons, Inc. 17 листопада 2006. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2007. Процитовано 30 жовтня 2020.
  20. OUP Report & Accounts, 2006/07 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2012. Процитовано 28 вересня 2008.
  21. Oxford University Press - A Short History of Oxford University Press. global.oup.com. Процитовано 10 жовтня 2023.
  22. About Oxford University Press.
  23. 400 Years Later, Oxford Press Thrives. The New York Times. 1994.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]