Рахлін Натан Григорович

Натан Григорович Рахлін
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 28 грудня 1905 (10 січня 1906)(1906-01-10)
Місце народження
Дата смерті 28 червня 1979(1979-06-28) (73 роки)
Місце смерті Казань
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Професія диригент, педагог
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Вчителі Бердяєв Валеріан Валеріанович
Відомі учні Куценко Віталій Данилович
Інструменти скрипка, труба і тромбон
Жанри класична музика
Заклад Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

Народний артист СРСР Народний артист УРСР

Сталінська премія
Орден Леніна
Діти Рахліна Леонора Натанівна
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ната́н Григо́рович Ра́хлін (28 грудня 1905 (10 січня 1906)(19060110), Сновськ — 28 червня 1979, Казань) — український диригент.

Народний артист СРСР (1948). Народний артист Української РСР (1947).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906) року на станції Сновськ (нині місто Сновськ Чернігівської області) в музично обдарованій бідній єврейській сім'ї. У 1923—1927 роках навчався в Київській консерваторії, 1930 року закінчив диригентський факультет Музично-драматичного інституту імені Лисенка в Києві.

Був диригентом симфонічних оркестрів у Харкові, Києві, Москві та Казані. У 1932—1934 роках — диригент симфонічного оркестру Харківського радіокомітету. У 1934-35 рр. працював у Куйбишеві, у 1935-37 рр. — у Донецьку. У 1937—1941 і 1945—1962 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР у Києві, у 1941—1945 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру СРСР (Москва).

1966 року за активної участі Рахліна створено Симфонічний оркестр Татарської АРСР (Казань), яким Натан Григорович керував до останніх днів життя.

У 1938—1966 роках (із перервою) викладав у Київській консерваторії (від 1946 — професор). У 1967—1979 роках — професор Казанської консерваторії.

Був членом КПРС (від 1947).

Могила Натана Рахліна

Помер 28 червня 1979 року в Казані. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Творчість[ред. | ред. код]

Чимало творів українських композиторів були виконані вперше під диригентурою Рахліна: третя симфонія Бориса Лятошинського, «Героїчна увертюра» Віктора Косенка, твори Вадима Гомоляки, Георгія Майбороди, Льва Колодуба та ін.

Визначався досконалою диригентською технікою, що дозволяла йому досягти високого музичного рівня в роботі з оркестром за мінімуму репетицій. Артист експресивного напрямку, Н. Рахлін славився своїми інтерпретаціями великих полотен Бетховена та Чайковського, симфоній Дворжака, симфонічних поем Ліста.

Звання, премії, нагороди[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Донька видатного диригента, Леонора Рахліна (1934—2006) — видатний краєзнавець та мистецтвознавець.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Чернігів 8 лютого 2024 року вулицю 8 Березня перейменували на вулицю Натана Рахліна.[1]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. У Чернігові перейменували 24 вулиці та провулки: на честь кого і чого вони були названі та які назви матимуть зараз.