Наталія Олексіївна (царівна)
| Наталія Олексіївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 22 серпня 1673[1][2][3]  Москва, Московське царство |
| Померла | 18 червня 1716[1][2][3] (42 роки) Санкт-Петербург, Московське царство |
| Поховання | Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd |
| Діяльність | письменниця |
| Знання мов | давньоруська і російська |
| Рід | Романови |
| Батько | Олексій Михайлович[4] |
| Мати | Наришкіна Наталія Кирилівна[4] |
| Брати, сестри | Петро I, Євдокія Олексіївнаd, Катерина Олексіївна, Марія Олексіївна (царівна), Марфа Олексіївна, Феодосія Олексіївна, Софія Олексіївна, Іван V Олексійович, Федір Олексійович, Олексій Олексійович, Дмитро Олексійовичd і Симеон Олексійовичd |
Наталія Олексіївна (22 серпня 1673, Москва — 18 червня 1716) — московська царівна, дочка царя Олексія Михайловича, улюблена сестра імператора Петра І, драматургиня.
Була молодшою дочкою царя Олексія І Михайловича. Своє ім'я дістала в честь матері, Наталії Наришкіної.
Коли Наталії було три роки, помер її батько, цар Олексій. Надалі виховувалася матір'ю з братом. За часів правління царівни Софії Наталія разом з сім'єю жила в селі Преображенському, а взимку переїжджала до Москви.
Протягом всього життя царівна Наталія підтримувала свого старшого на один рік брата, царя й майбутнього імператора Петра І, в усіх його починаннях. Наталія поділяла захоплення Петром західноєвропейською культурою[5]. В дитинстві вони разом їздили у Німецьку слободу.
Після початку самостійного царювання Петра І у 1689 році Наталія продовжила жити у селі Преображенському. Разом з нею жили царевич Олексій Петрович, сестри Олександра Меншикова — Марія та Анна, — дружина Меншикова Дарія, а також Анісія Толстая й Варвара Арсеньєва.
З 1708 року царівна жила в Санкт-Петербурзі на Крестовському острові, проте часто відвідувала Москву. В 1715 році стала хрещеною матір'ю онука Петра І, майбутнього імператора Петра II. Заміж видана не була.
Померла у віці 42 років 18 червня 1716 року в Санкт-Петербурзі. Причиною смерті стала нез'ясована хвороба шлунку (за деякою інформацією — катаральний гастрит[6]). Похована на території Олександро-Невської лаври на Лазарівському кладовищі.
Завдяки зусиллям царівни у 1706—1707 у Преображенському палаці почали проводити театральні вистави. П'єси ставилися на актуальні на той час теми, інсценування життів святих, перекладних романів. Акторами стали слуги царівни та її невістки, цариці Парасковії.
У 1710 році, після переїзду царівни до Санкт-Петербурга, там було організовано нову театральну трупу для дворянської публіки. П'єси, які ставились на сцену в цій трупі, були написані і царівною в тому числі.
- «Комедия о святой Екатерине» («Комедія про святу Катерину»)
- «Хрисанф и Дария» («Хрисанф і Дарія»)
- «Цезарь Оттон» («Цезар Отто»)
- «Святая Евдокия» («Свята Євдокія»)
- Царівна Наталія — персонаж роману Олексія Толстого «Петро Перший». У творі описується вигадана історія кохання царівни та одного з представників роду Бровкіних.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Catalog of the German National Library
- ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Царевна Наталья Алексеевна // "Знаменитые россиянки" // Страница Н.Л.Пушкарёвой. pushkareva.narod.ru. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ Наталья Алексеевна сестра Петра I - Биография. www.biografija.ru. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 3 березня 2021.
- Морозов П. «Русский театр при Петре Великом». «Ежегодник Императорских театров», 1893-1894 (рос.)
- Шляпкин И. А. «Царевна Наталья Алексеевна и театр её времени». СПб, 1898 (рос.)
 |