Населення Миколаєва
Населення Миколаєва станом на 1 березня 2015 року становило 494,4 тис. осіб або 42,5 % населення Миколаївської області[1][2]. На початку 2014 р. за чисельністю населення серед міст України Миколаїв посідає 9 місце.
Історична динаміка[ред. | ред. код]
Динаміка зміни чисельності населення Миколаєва[3][4][5]
| Рік | Чисельність населення |
|---|---|
| 1792 | 1 566 |
| 1863 | 64 600 |
| 1897 | 92 012 |
| 1911 | 105 000 |
| 1923 | 81 000 |
| 1926 | 104 909 |
| 1939 | 168 676 |
| 1959 | 226 207 |
| 1964 | 272 000 |
| 1966 | 289 000 |
| 1970 | 331 037 |
| 1979 | 439 915 |
| 1989 | 523 812 |
| 2001 | 509 102 |
| 2007 | 507 404 |
| 2012 | 497 032 |
| 2013 | 496 188 |
| 2014 | 494 922 |
| 2017 | 490 762 |
| 2018 | 486 255 |
| 2019 | 483 186 |
| 2020 | 480 080 |
Райони міста[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності населення районів Миколаєва у 1959—2008 рр.[6]
| район | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Заводський | 40 292 | 73 359 | 115 567 | 131 778 | 132 341 | 131 569 |
| Корабельний | - | - | 59 489 | 85 018 | 83 457 | 79 896 |
| Інгульський | 101 930 | 136 945 | 137 046 | 148 814 | 144 127 | 142 288 |
| Центральний | 83 985 | 120 733 | 127 813 | 137 166 | 154 211 | 152 628 |
| Миколаїв | 226 207 | 331 037 | 439 915 | 502 776 | 514 136 | 506 381 |
Статево-вікова структура[ред. | ред. код]
За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 278 605 осіб (54,2 %), тоді як чоловіків 235 531 (45,8 %). Середній вік населення Миколаєва становив 38,6 років. Середній вік чоловіків на 4,1 роки менше ніж у жінок (36,4 і 40,5 відповідно). У віці молодшому за працездатний знаходилося 81 713 осіб (15,9 %), у працездатному віці — 321 283 осіб (62,5 %), у віці старшому за працездатний — 111 064 осіб (21,6 %).[7]
Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Миколаєва був наступним:[8]
| вік | чоловіки | жінки | обидві статі |
|---|---|---|---|
| 0-14 | 32 443 | 30 042 | 62 485 |
| 15-64 | 164 159 | 188 590 | 352 749 |
| 65 і старше | 25 700 | 49 493 | 75 193 |
Національний склад[ред. | ред. код]
| 1926[9] | 1939[10] | 1959[11] | 1989[12] | 2001[13] | |
|---|---|---|---|---|---|
| українці | 29,9 | 49,7 | 59,7 | 63,2 | 72,7 |
| росіяни | 44,6 | 31,0 | 30,3 | 31,2 | 23,1 |
| євреї | 20,8 | 15,2 | 6,8 | 2,1 | 0,5 |
| білоруси | 0,3 | 0,7 | 1,0 | 1,1 | 0,8 |
| болгари | 0,2 | 0,6 | 0,6 | 0,8 | 0,8 |
| поляки | 1,7 | ||||
| німці | 1,1 | 0,9 | 0,1 |
Мовний склад[ред. | ред. код]
| мова | 1897[14] | 1926[9] | 1989[12] | 2001[15] |
|---|---|---|---|---|
| українська | 8,5 | 10,3 | 36,5 | 42,2 |
| російська | 66,3 | 77,8 | 62,0 | 56,8 |
| єврейська | 19,5 | 9,3 | 0,1 |
Етномовний склад районів Миколаєва за переписом 2001 року, %[16]
| українська | російська | болгарська | вірменська | |
|---|---|---|---|---|
| Заводський р-н | 37,5 | 61,7 | 0,04 | 0,15 |
| Корабельний р-н | 55,2 | 43,8 | 0,04 | 0,30 |
| Ленінський р-н | 38,4 | 60,9 | 0,04 | 0,16 |
| Центральний р-н | 42,7 | 56,0 | 0,75 | 0,13 |
| Миколаїв | 42,2 | 56,8 | 0,25 | 0,17 |
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською. Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 30 % населення міста, російською — 61 %.[17]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Головне управління статистики у Миколаївській області. Чисельність населення на 1 березня 2015 року [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Чисельність населення. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 25 вересня 2021.
- ↑ Справочные данные. Краткая географическая энциклопедия. Том 5. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Результати Перепису населення України 2001 року
- ↑ Населення районів міст України, 1959—2008 рр. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область[недоступне посилання]
- ↑ Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Николаев. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Миколаїв. Профіль громади (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Николаев. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область [Архівовано 17 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт головного управління статистики у Миколаївській області [Архівовано 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]
