Населення Маріуполя
Населення Маріуполя
Кількість населення
На 1 січня 2015 кількість населення склала 455 063 осіб, з підлеглими територіями (смт Сартана, смт Талаківка, смт Старий Крим) — 476 827 чол. Природна народжуваність населення (дані на середину 2000-х років) — 0,67 %, природна смертність — 1,5 %, природне скорочення населення — 0,83 % (одне з найменших в регіоні). Смертність вища народжуваності в 1,8 рази.
Сальдо міграції — +4,8 %. Загальне скорочення населення міста — 0,61 %.
Середній вік населення міста на 1 січня 2014 року — 43,4 років (найстаріше в Україні), в тому числі чоловіки — 40,5 років, жінки — 45,7 років.
Станом на 1 січня 2014 із загального числа постійного населення 455 138 осіб[1]:
- 12,9 % (58 803 осіб) Осіб молодше працездатного віку (0 — 15 років)
- 61,4 % (279 247 осіб) Осіб працездатного віку (16 — 59 років)
- 25,7 % (117 088 осіб) Осіб старше працездатного віку (60 років і старше)
Таким чином, демографічна навантаження населення — 630 осіб молодше і старше працездатного віку (всього 175891 осіб) на 1000 осіб працездатного віку (279 247 осіб), у тому числі 211 за рахунок молодшого та 419 — за рахунок старшого покоління. За цим показником Маріуполь посідає перше місце (максимальне навантаження) серед усіх міст України з населенням більше 100 тис. осіб.
Чоловіків в місті 206 669 осіб, жінок — 248 469 осіб, таким чином, на 1000 жінок припадає 832 чоловіки, а в тому числі:
- у віці молодше працездатного — 1071
- в працездатному віці — 915
- у віці старше працездатного — 577
Віково-статева піраміда на 1 січня 2014 представлена нижче.
| Роки | Міста (тис. осіб) | З передмістями (тис. осіб) |
|---|---|---|
| 1778 | 0,168 | |
| 1782 | 2,948 | |
| 1795 | 2,623 | |
| 1823 | 2,848 | |
| 1850 | 4,579 | |
| 1855 | 4,600 | |
| 1862 | 6,089 | |
| 1864 | 7,440 | |
| 1887 | 16,815 | |
| 1890 | 19,0 | |
| 1897 (перепис) | 31,8 | |
| 1903 | 38,0 | |
| 1910 | 51,3 | |
| 1913 | 58,0 | |
| 1917 | 97,3 | |
| 1918 | 110,0 | |
| 1921 | 30,0 | |
| 1925 | 50,0 | |
| 1926 | 41,0 | |
| 1939 (перепис) | 221,5 | 236,0 |
| 1941 | 241,0 | 257,0 |
| 1943 | 85,0 | |
| 1959 (перепис) | 283,6 | 299,1 |
| 1970 (перепис) | 417,0 | 436,8 |
| 1979 (перепис) | 502,6 | 525,0 |
| 1984 | 520,0 | 542,9 |
| 1987 | 529,0 | 552,3 |
| 1989 (перепис) | 518,9 | 541,0 |
| 1992 | 522,9 | 545,4 |
| 1994 | 520,7 | 543,6 |
| 1998 | 499,8 | 521,3 |
| 2001 (перепис) | 492,2 | 514,5 |
| 2002 | 489,7 | 510,8 |
| 2005 | 481,6 | 502,8 |
| 2006 | 480,0 | 502,0 |
| 2007 (на 01.11.2006) | 477,9 | 500,0 |
| 2010 | 469,3 | 491,3 |
| 2011 | 466,7 | 488,5 |
| 2012 | 464,5 | 486,3 |
| 2013 | 461,8 | 483,7 |
| 2014 | 458,5 | 480,4 |
| 2016 | 455,1 | 476,8 |
| 2017 | 449,5 [2] | |
| 2018 | 444,5 [2] | |
| 2019 | 440,3 [2] | |
| 2020 | 436,5 [2] | |
| 2021 | 431,8 [2] | |
| 2022 | 425,7 [2] |
Національний склад
Українці складають трохи менше половини населення міста, другою за чисельністю нацією Маріуполя є росіяни.
Інші народи: (греки, євреї, татари, вірмени, білоруси тощо).
Місто є ареалом скупченого мешкання азовських греків. Їх у місті 21,9 тис. осіб; крім того, у 6 найближчих сільських районах — 31,4 тис. осіб. У сумі це становить близько 70% грецького населення області та 60% — країни.
Національний склад у 2001 році.
| Національність | Чисельність (чол.) | Частка (%) |
|---|---|---|
| українці | 248683 | 48,7 |
| росіяни | 226848 | 44,4 |
| греки | 21923 | 4,3 |
| білоруси | 3858 | 0,8 |
| вірмени | 1205 | 0,2 |
| євреї | 1176 | 0,2 |
| болгари | 1082 | 0,2 |
| інші | 6060 | 1,2 |
| усе населення | 510835 | 100 |
Динаміка національного складу населення Маріуполя за даними переписів, %
| 1926[3] | 1939[4] | 1959[5] | 2001[6] | |
|---|---|---|---|---|
| українці | 32,9 | 49,0 | 45,9 | 48,7 |
| росіяни | 35,3 | 35,6 | 42,3 | 44,4 |
| греки | 10,1 | 7,1 | 7,5 | 4,3 |
| білоруси | 0,5 | 0,9 | 1,1 | 0,8 |
| євреї | 17,7 | 4,7 | 1,1 | 0,2 |
Мовний склад
Динаміка рідної мови населення Маріуполя за переписами, %
| мова | 1897[7] | 1926[3] | 2001[8] |
|---|---|---|---|
| російська | 63,2 | 79,4 | 89,4 |
| українська | 10,0 | 9,2 | 10,1 |
| грецька | 5,1 | 2,2 | 0,1 |
| єврейська | 15,1 | 7,0 | 0,0 |
Мовний склад Маріупольської міськради за переписом 2001 року.
| Мова | Чисельність (осіб) | Частка (%) |
|---|---|---|
| російська | 457 931 | 89,64 |
| українська | 50 656 | 9,92 |
| грецька | 1 046 | 0,20 |
| вірменська | 372 | 0,07 |
| білоруська | 266 | 0,05 |
| болгарська | 55 | 0,01 |
| інші | 509 | 0,10 |
| усе населення | 510 835 | 100 |
Грецька мова представлена місцевими варіантами — так званими урумською (греко-татарською) та румейською (греко-елінською) мовами.
Етномовний склад населення (рідна мова за переписом 2001 р.) у районах міста та населених пунктах міськради[9]
| російська | українська | грецька | |
|---|---|---|---|
| МАРІУПОЛЬ (міськрада) | 89,5 | 9,9 | 0,2 |
| м. МАРІУПОЛЬ | 89,4 | 10,1 | 0,1 |
| ЖОВТНЕВИЙ район | 91,1 | 8,3 | 0,1 |
| ІЛЛІЧІВСЬКИЙ район | 93,6 | 6,0 | 0,1 |
| ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ район | 85,5 | 14,1 | 0,1 |
| ПРИМОРСЬКИЙ район | 85,8 | 13,5 | 0,2 |
| смт САРТАНА | 91,6 | 3,6 | 4,4 |
| смт СТАРИЙ КРИМ | 96,3 | 3,3 | 0,3 |
| смт ТАЛАКІВКА | 89,5 | 10,3 | 0,1 |
| с. ГНУТОВЕ | 90,0 | 10,0 | - |
| с-ще ЛОМАКИНЕ | 99,2 | 0,4 | 0,4 |
Зайнятість
Близько 59% зайнятих у народному господарстві працюють у промисловості, 11% на транспорті.
Офіційний рівень безробіття на 1 січня 2004 року — 0,60%, один з найменших у країні, фактичний — дещо більший.
Злочинність
Коефіцієнт злочинності — 1 103 зареєстрованих карних злочини на 100 тис.мешканців.
Див. також
Примітки
- ↑ Статистична інформация. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2014.
- ↑ а б в г д е Чисельність населення в місті Маріуполь.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик. Мариупольский горсовет. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Мариуполь. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
| |||||||
