Народні збори
| Народні збори | |
 | |
| Частково збігається з | assembly (the subject of article 11 ECHR)d |
|---|---|
 Народні збори у Вікісховищі | |
Народні збори — збори громадян, громади чи держави для обмірковування суспільних справ, видання законів, обрання посадових осіб тощо.
Термін також вживається як синонім терміна національні збори у значенні вищого законодавчого органу деяких країн, наприклад Народні збори Болгарії, Народні збори Сербії.
Історія[ред. | ред. код]
В стародавніх народів (фінікійців, греків та римлян), потім досить довго у германців і у слов'ян Народні збори мали переважну роль в державі, але з плином часу вони мало-помалу виходять з ужитку, і в сучасних культурних державах народний вплив на державне життя відбувається вже через обираних народом особливих представників — депутатів.
Народні збори існували в глибоку давнину, згадки про них зустрічаємо вже в гомерівських поемах. Втім в цю найдавнішу епоху вони функціонують рідко і слабо. Народ, тобто демос — вільні громадяни — скликався царями, через герольдів, на площу («агора», звідки і самі збори називалося також «агорою»), але здебільшого не для винесення рішень, а просто для вислуховування і взяття до уваги того, що вирішено царем, після наради зі значнішими мужами поліса, яких іноді також називали царями.
Бувало й обговорення питань, але голосування, в сучасному розумінні, не було: народ висловлював своє схвалення або несхвалення просто криком. Народне рішення не було обов'язковим для царя. У Спарті діяльність Народних зборів — апелла — була регульована законами Лікурга Спартанського — Великою Ретрою. Спартанська апелла не обговорювала пропонованих їй питань, а тільки схвалювала або відкидала криком пропозиції герусії або ефорів, що відрізняло її від афінської еклесії.
Народні збори існували і в інших грецьких державах, причому на їх положенні сильно відбивалася боротьба між аристократичною і демократичною партіями. Посилення останньої тягло за собою і посилення впливу Народних зборів на державні справи.
Див. також[ред. | ред. код]
- Ам — народні збори в фінікійських містах-державах.
- Апелла — народні збори в Спарті.
- Еклесія — народні збори у Стародавніх Афінах.
- Коміції, сходки, консиліуми плебеїв[en] — різновиди народних зборів Стародавнього Риму.
- Віче — народні збори стародавньої та середньовічної Русі.
- Курултай — народні збори у тюрко-монгольських народів;
- Тінг (Таг) — народні збори Скандинавських народів і давніх германців;
- Ради народних депутатів — народні збори у радянських і народних республіках.
- Кнесет (івр. כנסת у буквальному перекладі «збори») — народні збори, зараз законодавчий орган Ізраїлю.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Народное собрание//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Збори громадян [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.