Народне житло

Наро́дне житло́ — один з основних, найістотніших і в той же час надзвичайно складних елементів матеріальної культури. У кожному окремому регіоні в конкретну історичну епоху воно мало свої особливості.

Вивчення житла може пролити світло на багато питань етнокультурної історії, соціального життя, культурно-побутових особливостей на різних етапах історичного розвитку народу.

Класифікація житла — це узагальнення і систематизація шляхом вибору певних ознак з усього різноманіття його типів, форм і особливостей. Вона необхідна для розширення знань про закономірності еволюції народного житла протягом всього періоду його розвитку.

Види жител
ознака класифікації ознаки житла
за осілістю сезонно-переносно-часові і сезонно-не-переносні будови
постійні будови
за будівельним матеріалом будинки з очерету, тростини, із пруття, дощок і полін (колод); з сирцевої або паленого цегли; кам'яні, глинобитні (мохрелі); комбіновані (камінь, цегла та ін.).
За формами (або типам) перекриття плоскі-земляні
подвійні
чотиришатрові
риб'ячий хребет
склепінні
аркоподібні тощо
за поверховістю і положенням будинку щодо землі печери (природні і штучні); землянки, напівземлянки, пальові, одно-або двоповерхові (півтораповерхові)
за розташуванням житлових кімнат однорядні, дворядні
за плановою структурою житла круглі, овальні, квадратні, П-, Т-, Г-подібні
Орієнтація житла

Див. також[ред. | ред. код]