Намака
 | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Майкл Е. Браун, Чедвік Трухільйо, Девід Рабіновіц |
| Дата відкриття | 30 червня 2005 |
| Позначення | |
| Позначення | Гаумеа II Намака |
| Вимова | [nɑːˈmɑːkə] nah-MAH-kə[a] |
| Названа на честь | Nāmakad |
| Тимчасові позначення | (136108) 2003 EL61 II, S/2005 (2003 EL61) 2 |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха JD 2454615.0 | |
| Велика піввісь | 25657±91 km[1] |
| Ексцентриситет | 0.249±0.015 (in 2009; variable) |
| Орбітальний період | 18.2783±0.0076 d[1] |
| Середня аномалія | 178.5°±1.7° |
| Нахил орбіти | 113.013°±0.075° 13.41°±0.08° |
| Довгота висхідного вузла | 205.016°±0.228° |
| Аргумент перицентру | 178.9°±2.3° |
| Є супутником | (136108) Гаумеа |
| Фізичні характеристики | |
| Середній радіус | ~85 km (if albedo is same as primary's 0.7±0.1) |
| Маса | 1.79 ± 1.48× 1018 kg[1] (0.05% the mass of Haumea) |
| Середня густина | (за припущенням, близько 1 г/см3) |
| Альбедо | 0.8±0.2[2][3] |
| Температура | 32±3 K |
| Видима зоряна величина | 21.9 (різниця 4.6 між Гаумеа 17.3)[2] |
Намака[4] (англ. Namaka) — найменший супутник карликової планети Гаумеа. Найменовано на честь Намаки, богині моря в гавайській міфології та однієї з дочок Гаумеа.
Відкриття[ред. | ред. код]
Намака була виявлена 30 червня 2005 року та оголошена 29 листопада 2005 року[5]. Командою-відкривачами була названа «Бліцен», перш ніж була привласнена офіційна назва.
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Намака лише на 1,5 % яскравіша, ніж головна планета Гаумеа[6] і становить близько 0,05 % від її маси. Якщо виявиться, що в них однаковий альбедо, то діаметр Намаки становитиме 170 км[2]. Фотометричні спостереження свідчать, що її поверхня складається з водяного льоду. Події між 2009 та 2011 роками[7], як і очікувалось, покращили знання про орбіти та маси компонентів системи Гаумеа[3], але інтерпретація цих спостережень сильно ускладнилася несподіваним неспокійно замкненим спіновим станом Хіїаки, більшого супутника. Подальші спостереження Хіїаки можуть дати змогу більш точно визначити його період обертання, після чого слід було б повторно дослідити його вплив із даних, отриманих у 2009 році[8][9].
Див. також[ред. | ред. код]
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Гавайською вимовляється як [naːˈmɐkə].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Ragozzine, D.; Brown, M. E. (2009). Orbits and Masses of the Satellites of the Dwarf Planet Haumea (2003 EL61). The Astronomical Journal. 137 (6): 4766—4776. arXiv:0903.4213. Bibcode:2009AJ....137.4766R. doi:10.1088/0004-6256/137/6/4766.
- ↑ а б в Wm. Robert Johnston (17 September 2008). (136108) Haumea, Hi'iaka, and Nāmaka. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 18 вересня 2008.
- ↑ а б Ragozzine, D.; Brown, M. E. (2009). Orbits and Masses of the Satellites of the Dwarf Planet Haumea (2003 EL61). The Astronomical Journal. 137 (6): 4766—4776. arXiv:0903.4213. Bibcode:2009AJ....137.4766R. doi:10.1088/0004-6256/137/6/4766.
- ↑ МОН підручник для 11 класу (2019 рік, с.82, рис.6.4)
- ↑ Green, Daniel W. E. (1 грудня 2005). IAUC 8636. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 14 листопада 2018.
- ↑ Barkume, K. M.; Brown, M. E.; Schaller, E. L. (2006). Water Ice on the Satellite of Kuiper Belt Object 2003 EL61 (PDF). The Astrophysical Journal. 640 (1): L87—L89. arXiv:astro-ph/0601534. Bibcode:2006ApJ...640L..87B. doi:10.1086/503159. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Brown, M. Mutual events of Haumea and Namaka. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 18 лютого 2009.
- ↑ Hastings, Danielle M; Ragozzine, Darin; Fabrycky, Daniel C; Burkhart, Luke D; Fuentes, Cesar; Margot, Jean-Luc; Brown, Michael E; Holman, Matthew (2016). The Short Rotation Period of Hi'iaka, Haumea's Largest Satellite. The Astronomical Journal (англ.). 152 (6): 195. arXiv:1610.04305. Bibcode:2016AJ....152..195H. doi:10.3847/0004-6256/152/6/195.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Grundy, W. M; Benecchi, S. D; Rabinowitz, D. L; Porter, S. B; Wasserman, L. H; Skiff, B. A; Noll, K. S; Verbiscer, A. J; Buie, M. W (2012). Mutual Events in the Cold Classical Transneptunian Binary System Sila and Nunam. Icarus. 220 (1): 74—83. arXiv:1204.3923. Bibcode:2012Icar..220...74G. doi:10.1016/j.icarus.2012.04.014.