М-80 (БМП)
| БМП M-80 | |
|---|---|
 M-80A | |
| Тип | бойова машина піхоти |
| Походження |  СФРЮ |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1979-нині |
| Оператори | див. Оператори |
| Війни | Югославські війни |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Військово-технічний інститут, Белград[en] |
| Характеристики | |
| Вага | 13 850 кг |
| Довжина | 6420 мм |
| Довжина корпусу | 6420 мм |
| Ширина | 2995 мм |
| Висота | 1800…2200 мм |
| Екіпаж | 3 (командир, водій і стрілець) |
| Десант | 7 |
| | |
| Броня | алюміній / оксид алюмінію / борид титану |
Головне озброєння | нарізна автоматична гармата 20-мм M-55 (HS 804) |
Другорядне озброєння | 2 × ПУ ПТРК 9М14М «Малютка» |
| Дорожній просвіт | 400 мм |
Операційна дальність | 300—500 км |
| Швидкість | 65 км/год (на плаву 8 км/год) |
| | |
 М-80 (БМП) у Вікісховищі | |
M-80 — гусенична бойова машина піхоти югославського виробництва, що випускалася з 1980-х років до розпаду країни в 1990-х роках. Розроблена для заміни застарілого бронетранспортера M-60P[en].
Характеристики[ред. | ред. код]
М-80 (М-80А) має на озброєнні одну 20-мм гармату, спарений кулемет калібру 7,62 мм і здвоєну пускову установку для керованих протитанкових ракет. Обладнана ЗЗМУ, системою пожежогасіння, системою внутрішнього опалення та викидання води. Також повністю амфібійна: може перетнути будь-яку водну перешкоду без попередньої підготовки. Максимальна швидкість на воді 8 км/год. Екіпаж складається з трьох осіб: водія, командира та оператора зброї, а в задньому відсіку є місце для шести повністю споряджених піхотинців, які можуть вступити в бій із ворогом з особистої стрілецької зброї через шість бійниць з обох боків транспортного засобу і на задніх дверях, та одного командира загону. Піхота покидає БМП через двоє дверей у задній частині машини[1].
Варіанти[ред. | ред. код]
- M-80 — перша серійна модель із двигуном 260 к.с., замінена через 1 рік[2].
- M-80A — покращена версія з двигуном 320 к.с., повноцінне виробництво[3].
- M-80A1 or SPAT 30/2 — покращена версія з подвійною 30-мм гарматною системою під назвою «Foka»[4]. Лише прототип[3].
- M-80A/98 — подальше вдосконалення М-80А1 з новою баштою під назвою «Видра», спочатку позначеною як М-96, пізніше М80А/98. Публічно представлена у 2004 році.
- M-80A KC — машина командира роти[3].
- M-80A KB — машина командира батальйону[5].
- M-80A VK — безбаштовий командирський автомобіль[6].
- M-80A Sn — безбаштовий медичний[5]. Один довгастий люк у даху та одинарні задні двері. Перевозить 4 пацієнтів на ношах або 8 сидячих пацієнтів[6].
- M-80A LT — винищувач танків: версія з шістьма ПТКР AT-3[6].
- Sava M-90 — ЗРК, створений на базі Стріла-10М (SA-13)[6].
- MOS — самохідна машина мінування.
- M-80AK/M-98A — БМП, обладнана новою баштою з 30 мм гарматою M86[6] або 30 мм гарматою зі спареною подачею M89[7].
- M-80AB1 — останній оновлений варіант, що включає більш досконалу броню, обладнання для керування баштою, пакет оптики, димові гранатомети та можливість установлення і запуску останніх варіантів ракети 9М14 «Малютка»[8].
- SPAT 30/2 — самохідна зенітна гармата[6]. Нова модель башти під назвою «Foka» з двома 30 мм автоматичними гарматами «Zastava» з кутом підйому від -5 до +85 градусів. Пристроєм для прицілювання є J-171 або Motorola 6800. Включений приймач радіолокаційних даних, зібраних із зовнішнього радара спостереження ВПС. Можна було перевезти трьох членів екіпажу та 4 солдатів. Планувалося використовувати як наступник і заміну М-53/59 Praga. Випущено 4 зразки.
-
БМП M80 – SPAT 30/2 – башта Foka. -
Остання модернізована версія БМП M80AB1. -
БМП M80A1 з баштою Vidra. -
Sava M-90 з пусковими установками Стріла-10.
Оператори[ред. | ред. код]
Сучасні[ред. | ред. код]
Хорватія — 104 M80A
Сербія — 562 M80A (замінюються на M98 «Видра»)
Україна — 35 M80A (передані Словенією в рамках військової допомоги в 2022)[9]
Колишні[ред. | ред. код]
Боснія і Герцеговина — 60 M80A
Північна Македонія — 2 M80A
Словенія — 52 M80A (знімаються з озброєння)
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
В 24 ОМБр, серпень 2022
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ARG (2006). M-80A at. Military-today.com. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 7 вересня 2010.
- ↑ BVP M-80. vojska.net. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ а б в Foss, 2000, с. 226.
- ↑ 1970-1992: From M70 to Sanctions. zastava-arms.rs. 2013. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
- ↑ а б Foss, 2000, с. 227.
- ↑ а б в г д е Foss, Christopher F. (27 листопада 2001). BVP M80A mechanised infantry combat vehicle. Jane's Armour and Artillery 2002-2003.
- ↑ Borbeno vozilo pesadije M-80/98A. srpskioklop.paluba.info (серб.). Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ Foss, Christopher F. (5 липня 2017). Serbia showcases upgraded BVP M-80AB1 IFV. IHS Jane's 360. Belgrade, Serbia. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 5 липня 2017.
- ↑ Словенія передала Україні 35 бойових машин піхоти. Архів оригіналу за 19 червня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
