М-78 (підводний човен СРСР)
| М-78 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схема підводного човна типу «Малютка» серії VI-біс | ||
| Під прапором |  Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Оранієнбаум | |
| Спуск на воду | 21 березня 1936 | |
| Виведений зі складу флоту | 25 липня 1936 | |
| Сучасний статус | 22 лютого 1949 року списаний на брухт | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | завод № 196, Ленінград | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 13,2 вузлів (24,45 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,16 вузли (13,26 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 50 м | |
| Гранична глибина занурення | 60 м | |
| Автономність плавання | 10 діб | |
| Екіпаж | 19 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 37,8 м | |
| Ширина корпусу найб. | 3,11 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 2,58 м | |
| Водотоннажність надводна | 161 т | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння | 2 ТА калібру 533-мм (2 торпеди) | |
| ППО | 1 × 45-мм напівавтоматична гармата 21-К | |
М-78 — радянський малий дизель-електричний підводний човен серії VI-біс, типу «Малютка», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 20 березня 1934 року на верфі заводу № 196 у Ленінграді під заводським номером 62. 21 березня 1936 року спущений на воду. 25 липня 1936 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1].
У роки Радянсько-фінської війни М-78 здійснив три бойових походи, бойових зіткнень не мав. 22 червня 1941 року човен перебував під командуванням старшого лейтенанта Шевченка Дмитра Леонтійовича у складі 4-го дивізіону 1-ї бригади підводних човнів в Лібаві. Того ж дня, через загрозу захоплення Лібави, разом з М-77 почав перехід до Усть-Двінська. В 03:36 в районі маяка Ужава радянські підводні човни були атаковані німецьким літаком, човни ухилилися зануренням і далі йшли в підводному положенні, іноді виходячи на перископну глибину і підтримуючи контакт один з одним шляхом звукопідводного зв'язку. О 6:54 M-78 був потоплений в 9 милях на захід від Віндави двома торпедами німецького підводного човна U-144. Всі 16 членів екіпажу загинули. Серед загиблих — командир командир 4-го дивізіону підводних човнів капітан-лейтенант Степан Матвєєв, кавалер ордена Червоної Зірки.[2]
М-78 став першим радянським підводним човном, потопленим під час Німецько-радянської війни.
Див. також[ред. | ред. код]
- HMS Talisman (N78)[en]
- USS R-1 (SS-78)[en]
- U-78 (1940)
- М-77 (підводний човен СРСР)
- Список підводних човнів ВМФ СРСР
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
Джерела[ред. | ред. код]
- «М-78» подводная лодка VI-бис серии [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- M-78. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021. (англ.)
- М-78 (1935). на wiki.wargaming.net. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2022. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- М-65, М-75, М-86, М-78 [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- «М-78» [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Подводные лодки типа М («Малютка») VI-бис серии(рос.)
- Малые подводные лодки типа «М» VI-бис серии [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- Морозов, М. Э., Кулагин, К. Л. «Месть Сталина». Советские подлодки типа М. — М.: Яуза, Эксмо, 2010. — С. 73-75. — 256 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-42417-7.
