Мі-35М

Мі-35М
Мі-24ВМ (Мі-35М) ВПС Росії
Тип транспортно-бойовий вертоліт
Розробник Росія ОКБ М. Л. Міля.
Виробник Росія Роствертол
Початок експлуатації 17 квітня 2010[1]
Статус виробляється, експлуатується
Основні експлуатанти ВПС Росії
див. на озброєнні
Роки виробництва з 2005
Виготовлено більш ніж 120 одиниць (станом на січень 2017)
Вартість одиниці $12,5 млн (2008)[2] — 36 млн (2013)[3]
Базова модель Мі-24ВП

CMNS: Мі-35М у Вікісховищі

Мі-35М (Мі-24ВМ, AH-2 Sabre) — російський транспортно-бойовий вертоліт розробки ОКБ Міля та ВАТ «Роствертол»[4].

Випускається як на експорт, так і для потреб Міноборони Росії. Призначений для знищення бронетанкової техніки, вогневої підтримки підрозділів сухопутних військ, десанту та евакуації поранених, а також перевезення вантажів у кабіні і на зовнішній підвісці.

Історія[ред. | ред. код]

Походження назви Мі-35[ред. | ред. код]

Див. також: Мі-24#Модифікації

Назва Мі-35 було вперше введено для позначення експортної модифікації гелікоптера Мі-24В, прийнятого на озброєння 1976 року.

Історія створення Мі-35М[ред. | ред. код]

Перший прототип Мі-35М був побудований 1995 року[5].

Модифікації[ред. | ред. код]

Позначення Мі-35 використовують для позначення таких модифікацій:

  • Мі-35 (експортний варіант Мі-24В) — приціл АСП-17В, двигуни «Клімов» ТВ3-117В виробництва «Мотор Січ».
  • Мі-35П (експортний варіант Мі-24П) — з типовою для Мі-24 тримальною системою, трилопатевим рульовим гвинтом, шасі, що прибирається, «довгим» крилом, тощо, озброєний нерухомою гарматною установкою з двоствольною гарматою ГШ-30К калібру 30-мм.
  • Мі-35ПН/ВН (експортний варіант Мі-24ПК-2/ВК-2) — модифікація для виконання бойових завдань в нічний час, нічна тепловізійна прицільна підсистема наведення «Зарево», пілотами використовуються окуляри нічного бачення[6]
  • Мі-35ПМ — версія Мі-35П з новим тримальними та Х-подібним рульовим гвинтом з лопатями з композиційних матеріалів.
  • Мі-35М-1 (експортний варіант Мі-24ВП).
  • Мі-35М-2 (експортний варіант Мі-24…).
  • Мі-35М-3 (експортний варіант Мі-24ВМ).
  • Мі-35МС (версія Мі-35) — гелікоптер зв'язку і управління.

Мі-35МС[ред. | ред. код]

Ззовні Ми-35МС подібний до своєї базової версії Ми-35М, наприклад — шасі, що не прибирається. Однак, крила мають три замість двох вузлів підвіски, замість нової гармати встановлено обтічник радару[7].

В десантному відсіку облаштовано VIP-салон, який може прийняти не більше 6 пасажирів. Кабіна пілотів та інші життєво важливі органи отримали додаткове бронювання. Замість систем озброєння на зовнішніх вузлах підвіски можуть кріпитись або додаткові паливні баки, або радіоелектронне обладнання у підвісних контейнерах. Для захисту від зенітних ракет Ми-35МС оснащений системою «Борисоглебск», для зв'язку пасажирів — станцію супутникового зв'язку «Радуга-МБ»[7].

В Росії Ми-35МС знаходяться на балансі федеральної служби охорони, а не армійської авіації ЗС РФ[7].

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Шасі у Мі-35М не прибирається, що на відміну від Мі-24 забезпечує енергопоглинання при падінні (у разі, якщо екіпаж на Мі-24 не встигає або не може випустити шасі). Встановлено ОПС-24Н з гіростабілізованою оптико-електронною станцією ГОЕС-324 та лазерний далекомір. Поставлено новий автомат перекосу. Втулка та лопаті тримального гвинта, Х-подібний рульовий гвинт поставлені від Мі-28.

Вертоліт також відрізняється укороченим крилом (2 точки підвіски) та висотними двигунами «Клімов» ВК-2500-02[8].

Льотно-технічні характеристики Мі-35М-3 (Мі-24ВМ)[ред. | ред. код]

5-лопатевий гвинт від Мі-28Рухома установка з двоствольною гарматою ГШ-23ЛХ-подібний рульовий гвинтКрило з 2-а точками підвіскине вбирається шасі
Візуальні відмінності гелікоптера Мі-35М від Мі-35 (Мі-24В)

Джерело: ВАТ «Росвертол»[9], Микола Сікач "Бойовий вертоліт Мі-24"[5]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 (3)
  • Пасажиромісткість: 8
  • Вантажопідйомність: 2400 кг
  • Довжина: 17,49 м
  • Висота: 4,16 м
  • Діаметр несучого гвинта: 17,2 м
  • Діаметр рульового гвинта: 3,84 м



Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 300 км/год
  • Крейсерська швидкість: 260 км/год
  • Бойовий радіус: 450 км
  • Перегінна дальність: до 1000 км з підвісними баками

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: незнімна рухома гарматна установка НРГУ-24 (рос. НППУ-24) з двоствольною гарматою ГШ-23Л калібру 23-мм
  • Точки підвіски: 4
  • Бойове навантаження:  
  • Варіанти озброєння (залежно від завдання):
    • Протитанкові ракети:«Штурм-В» або «Атака-М»
    • Некеровані ракети: 2 або 4 блоки Б8В20-А з ракетами с-8 калібру 80-мм
    • Підвісне гарматне озброєння: 2 контейнери УПК-23-250 з гарматами ГШ-23Л



На озброєнні[ред. | ред. код]

  • Росія Росія — 34 Мі-35М, станом на червень 2014 року[10][11]. В 2010 році замовлено 22 Мі-35М, пізніше було зроблено додаткове замовлення на ще 27 одиниць з постачанням до кінця 2014 року[12][13].
    • 344-ий цбп і плс АА (Торжок) — 3 Мі-35М
    • 387-ма авіабаза армійської авіації (колишній 487-й окремий вертолітний полк) біля Будьонівська — 8 Мі-35М
    • 393-тя авіабаза армійської авіації (колишній 55-й окремий вертолітний полк) біля Кореновська в Краснодарському краї — 8 Мі-35М
    • 535-й ЗСАп (Ростов-на-Дону)
  • Азербайджан Азербайджан — 24 Мі-35М, станом на січень 2014 року[14].
  • Бразилія Бразилія — 9 Мі-35М-3 (місцеве позначення: AH-2 Sabre), станом на вересень 2012 року[15]. В 2008 році був підписаний контракт на постачання 12 Мі-35М на суму $ 150 млн[16].
  • Венесуела Венесуела — 10 Мі-35М-2, станом на 2011 рік[18]
  • Ірак Ірак — 8 Мі-35М, станом на липень 2014 року[19].
  • Казахстан Казахстан — 4 Мі-35М, станом на 2017 рік. Загалом замовлено 12 вертольотів Мі-35М[20].
  • Сербія Сербія — 4 Мі-35М станом на 2021[21].
  • Узбекистан Узбекистан — 12 Мі-35М, станом на 2018 рік[22].
  • Україна Україна — 17 Мі-35 Україна отримала у травні 2022 році від Чехії після того, як колись РФ передала їх Празі, розраховуючись за борги СРСР[23]. Мі-35 (не плутати з Мі-35М), яка є експортною версією Мі-24В.

Втрати[ред. | ред. код]

Дата Бортовий номер Місце аварії Жертви Короткий опис
08.09.2012 Росія 54 жовтий[24] Росія Ботліхський район, Дагестан 4/4 Вертоліт врізався в схил гори в 20 кілометрах від села Ботліх під час супроводу автоколони. За попереднім розслідуванням було з'ясовано, що командування Південного військового округу не мало права задіяти цей вертоліт у бойових завданнях, бо машина не була перевірена в роботі в горах, оскільки встановлений на ній радар був не до кінця відпрацьований у режимі обминання рельєфу місцевості. Крім того, загиблий екіпаж не був допущений для польотів у складних метеоумовах в гірській місцевості[25].
09.07.2016 Росія Сирія Хомс, Сирія 2/2 Вертоліт був збитий з американського важкого протитанкового комплексу TOW членами організації Ісламська Держава[26].
28.02.2021 Росія Сирія Хасеке, Сирія 3/0 При виконанні планового польоту на повітряне патрулювання території провінції Хасеке (Сирійська Арабська Республіка) здійснив вимушену посадку через технічні причини вертоліт Мі-35. На борту гелікоптера перебувало троє членів екіпажу[27].
30.05.2022 Росія Україна Україна ?/? Як повідомив військовий кореспондент Роман Бочкала, гелікоптер зв'язку і управління Мі-35МС був збитий ЗС України[28] Потім виявилось, що то насправді був ударний Ми-35М, який збили українські військові на початку березня 2022 року[7].
16.06.2022 Росія Україна Україна ?/? Знищений з ПЗРК українським військовими[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://web.archive.org/web/20200811223303/https://armstrade.org/includes/periodics/mainnews/2011/1006/09559869/detail.shtml
  2. ВВС Бразилии испытывают вооружение российских вертолетов Ми-35
  3. Пилоты ВВС Ирака проходят обучение в Тверской области. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
  4. Журнал «Авиация и время» №3/1996 год // Вадим Михеев „Винтокрылый штурмовик Миля“
  5. а б Николай Секач. Боевой вертолёт Ми-24. — М. : ООО Издательский центр «Экспринт», 2001. — 66 с. — 5000 прим. — ISBN 5-94038-012-3.
  6. Журнал «Авиация и космонавтика» № 10/2003 год // Вадим Синявский «Из второго поколения — в четвертое»
  7. а б в г Для чого рашистам знадобились вертольоти-"літаючі лімузини" Ми-35МС. Defense Express. 5 червня 2022.
  8. В ТЕНИ ЛОПАСТЕЙ. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
  9. Ми-35М на сайте ОАО «Росвертол». Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 7 грудня 2014.
  10. Ми-35М — теперь тоже в камуфляже
  11. Шесть вертолетов Ми-35М, как ожидается, поступят в Южный военный округ до конца года — РИА Новости
  12. Первые новые Ми-35М ВВС России. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
  13. Российская армия заказала 1120 вертолетов. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
  14. Россия выполнила заказ Азербайджана на поставку вертолетов Ми-35М
  15. Бразилия отложила, но не отказалась от закупки у России партии Ми-35. РИА Новости. 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 21 листопада 2012.
  16. Парк бразильских ударных вертолетов Ми-35М увеличился до 9 единиц. АРМС-ТАСС. 4 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 листопада 2012.
  17. AVISO DE PAUTA: FAB apresenta novos helicópteros de combate AH-2 Sabre (MI-35) [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](порт.)
  18. На вооружение Сухопутных войск Венесуэлы поступят российские БМП-3 и БТР-80
  19. Семь ударных вертолетов Ми-35М и Ми-28НЭ поставлены в Ирак
  20. Парк ВВС Казахстана пополнился российскими вертолетами Ми-35М
  21. The Military Balance 2021, p.140
  22. Источник: Россия поставит в Узбекистан 12 ударных вертолетов Ми-35
  23. Зброя для контрнаступу: як застосовують Мі-35 під час війни в Україні. // Автор: Олександра Захарова. 14.06.2023, 07:00
  24. Описание катастрофы на Aviation Safety Network
  25. Алексей Михайлов (12 вересня 2012). Ми-35М разбился из-за ошибки командования ЮВО. Известия. Архів оригіналу за 21 листопада 2012.
  26. Вертоліт з росіянами в Сирії збили американською зброєю.
  27. Люксіков Михайло (28 лютого 2021). В Сирії «здійснив вимушену посадку» російський гелікоптер. Український мілітарний портал.
  28. Bochkala_WAR. Telegram. Процитовано 30 травня 2022.
  29. Українські бійці збили з ПЗРК російський вертоліт Ми-35М. Мілітарний. 16 червня 2022.

Посилання та література[ред. | ред. код]