Мішель Корретт
| Мішель Корретт | |
|---|---|
| фр. Michel Corrette | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 квітня 1707[1][2][…] |
| Місце народження | Руан |
| Дата смерті | 21 січня 1795[3] (87 років) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Громадянство | Франція і Королівство Франція |
| Професії | органіст, композитор, музичний педагог |
| Інструменти | орган[d] і eunuch fluted |
| Батько | Gaspard Corretted |
Мішель Корре́тт (фр. Michel Corrette; 10 квітня 1707, Руан — 21 січня 1795, Париж) — французький композитор і органіст.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Син композитора Гаспара Корретта. Деякі джерела стверджують, що, можливо, він народився пізніше і не в Руані, а в Сен-Жермен-ан-Ле[4].
У 1725 році Мішель Корретт був призначений органістом в Руанській церкві, але незабаром перебрався в Париж. У 1733 році одружився з Марі-Катрін Моріс. З 1737 року він служив органістом у Великого Пріора Франції, з 1750 року — органістом єзуїтського коледжу в Парижі. У тому ж році він стає лицарем Ордена Христа[4].
З 1760 року Корретт — придворний органіст принца Конті, з 1780 року — придворний органіст герцога Анґулемського.
Одночасно з виконанням обов'язків органіста багато років давав приватні уроки.
Творчість[ред. | ред. код]
Перші сонати Мішеля Корретта були опубліковані в 1727 році.
Корретт залишив велику музичну спадщину. Серед його робіт — як церковна, так і світська музика, в тому числі балети, дивертисменти, концерти для органу з оркестром. В каталозі його збережених робіт особливе місце займають 25 комічних концертів для трьох інструментів з акомпанементом, в яких були використані сучасні автору популярні мелодії. Багато що у своїй музиці запозичив у видатних сучасників, зокрема, в 1765 переробив «Весну» Вівальді в церковний спів «Laudate Dominum de coelis»[5]. В кінці життя написав симфонію на мотив революційної пісні Ça Ira[6].
Склав ряд підручників гри на музичних інструментах, в тому числі «Les Délices de la solitude» — один з перших підручників гри на віолончелі; і «L'école d'Orphée» («Школу Орфея») — підручник гри на скрипці. Підручники містять крім дидактичного матеріалу анекдоти й спостереження з повсякденного життя музикантів його часу[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в Биография на сайте Classical Archives.com [Архівовано 11 вересня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Антонио Вивальди на сайте «Классическая музыка». Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Вечер органной музыки: Резон. Куперен. Маршан. Де Гриньи. Коретт. Мендельсон. Гаде. Иденстам [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.] на сайте Мариинского театра
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія на сайті Classical Archives.com [Архівовано 11 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Ноти творів у вільному доступі