Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна

Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна
Народилася	17 (29) травня 1866  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла	2 листопада 1948(1948-11-02)[1] (82 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	акторка, акторка театру, освітянка
Заклад	Александринський театр
Роки діяльності	1886 — 1948
Батьки	Arkady Michurind  Vera Samoylovad
Нагороди та премії
Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна у Вікісховищі

Віра Аркадіївна Мічуріна-Самойлова (1866–1948) — російська і радянська театральна актриса, педагог, мемуарист. Народна артистка СРСР (1939). Лауреат Сталінської премії l ступеня (1943). Кавалер ордена Леніна (1946).

Народилася 5 (17) травня 1866 року в Санкт-Петербурзі. Походить з театральної династії Самойлових. Акторського мистецтва вчилася у своєї тітки — актриси Н. В. Самойлової. Виступала під прізвищем батька — Мічуріна. Амплуа — «світська дама».

З 1886 року — актриса Александринського театру (в 1920—1991 — Ленінградський державний академічний театр драми імені А. С. Пушкіна).

З 1918 року — одна з керівників Школи російської драми при Александринському театрі^[2].

У роки війни під час блокади залишилася в Ленінграді, вела активну громадську і творчу діяльність, виступала в концертах, виставах театру біля мікрофона.

Отриману в 1943 році Сталінську премію першого ступеня в розмірі 100 000 рублів актриса передала в Фонд оборони Ленінграда (Газета «Известия», 27 березня 1943 року).

Автор мемуарів «Півстоліття на сцені Александринського театру» (1935) і «Шістдесят років в мистецтві» (1946).

Віра Аркадіївна Мічуріна-Самойлова померла 2 листопада 1948 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Тихвинському кладовищі Олександро-Невської лаври^[3].

• Мати — Віра Василівна Самойлова-Мічуріна (1824—1880), актриса
• Тітка — актриси Надія Василівна Самойлова (1818—1899), драматична і оперна актриса і співачка (меццо-сопрано).

• Заслужена артистка Імператорських театрів (1905)^[4]
• Народна артистка РРФСР^[5]
• Народна артистка СРСР (1939)
• Сталінська премія першого ступеня (100 000 рублів передані на оборону Ленінграда) (1943 р)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1937)
• Орден Леніна (1946)
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «За оборону Ленінграда»
• Почесний член Французької академії (1900)
• Член Літературного фонду (1911)
• Грамота Героя Праці (1923)

• 1886 — «Псковитянка» Л. А. Мея — Віра (дебют)
• 1893 — «Світить, та не гріє» А. Н. Островського — Ренёва
• 1896 — «Емілія Галотти» Г. Е. Лессінга — Графиня Орсіні
• 1897 — «Венеціанський купець» У. Шекспіра — Порція
• 1900 — «Підступність і кохання» Ф. Шіллера — леді Мильфорд
• 1916 — «Місяць у селі» І. С. Тургенєва — Наталя Петрівна
• «Друга молодість» П. М. Невежина — Телегіна
• «Вишневий сад» А. П. Чехова — Любов Андріївна Раневська
• «Лихо з розуму» А. С. Грибоєдова — Софія
• «Фромон молодший і Ріслера старший» А. Доде, А. Біло — Сидоні
• «Старий загартування» А. І. Сумбатова-Южина — Віра
• «Провінціалка» І. С. Тургенєва — Дар'я Іванівна
• 1923 — «Ідеальний чоловік» О. Уайльда — місіс Чівлі
• 1928, 1941 — «Лихо з розуму» А. С. Грибоєдова — Хлестова
• 1928 — «Плоди освіти» Л. М. Толстого — Анна Павлівна Звездінцева
• 1929 — «Вогненний міст» Б. С. Ромашова — Ксенія Михайлівна
• 1933 — «Вороги» А. М. Горького — Поліна Бардіна
• 1934 — «Бійці» Б. С. Ромашова — ленчицький
• 1936 — «Ліс» О. М. Островського — Раїса Павлівна Гурмижская
• «Безприданниця» А. Н. Островського — Лариса Дмитрівна Огудалова
• «Дядечків сон» по Ф. М. Достоєвському — Марія Олександрівна

• У Санкт-Петербурзі, на будинку, де в 1917 — 1948 роках жила актриса (вулиця Зодчого Россі, 2) встановлено меморіальну дошку^[6].

• Мичурина-Самойлова В. А. Полвека на сцене Александринского театра. — Л., 1935. — 269 с.
• Мичурина-Самойлова В. А. Шестьдесят лет в искусстве. LX. — Л. — М. : «Искусство», 1946. — 225 с.
• Державин К. Н. В. А. Мичурина-Самойлова. — Л. — М. : «Искусство», 1948. — 44 с.
• Мічуріна-Самойлова Віра Аркадіївна — стаття з Великої радянської енциклопедії.