Мінісеріал
Мінісеріа́л (англ. miniseries, mini-series) — телевізійні або мережеві проєкти у вигляді однієї закінченої історії, які від початку планувалися з певною кількістю епізодів і тривалістю не більше ніж один сезон.[1] Термін мінісеріал поширився з американського телебачення; в СРСР подібний вид телепроєктів мав назву «багатосерійний телефільм».
Згідно з визначеннями відомої теленагороди «Еммі», що вступили в силу у 2015 році, мінісеріал прирівнюється до обмеженої серії (англ. limited series) й окреслений як відеопродукція, що складається з двох чи більше епізодів із загальним хронометражем, як мінімум, 150 хвилин, що описує повноцінну, неповторювану історію, і не має продовжувального сюжету та / або персонажів у подальших сезонах.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Історія мінісеріалів у Північній Америці почалася на початку 1970-х років з виходу екранізацій книг «Національна мрія» з восьми частин[3], а також «Королівська лава VII» з шести частин. У той же період у рамках премії «Еммі» була створена категорія за «Найкращий мінісеріал», у перші роки називалася «Найкращий серіал обмеженої перспективи». З 1981 і «Золотий глобус» зробив категорію за «Найкращий мінісеріал або телефільм».
Пік створення мінісеріалів припав на кінець 70-х — початок 90-х, після рейтингового та критичного успіху мінісеріалу з 12 епізодів «Багач, бідняк»[1]. Його показували на ABC на початку 1976 протягом семи тижнів, починаючи з 1 лютого і він ввів моду на аналогічні подальші великі проєкти[4]. Наступного року на екрани вийшов найуспішніший мінісеріал — «Корені»[en] (1977), який, за оцінками, дивилося понад 130 млн глядачів[5], з часткою аудиторії понад 50 відсотків населення країни, що досі робить проєкт третьою найбільш рейтинговою програмою в історії, після «Польовий шпиталь (M*A*S*H)» (1972-1983) і «Даллас» (1978-1991)[6]. У цілому мінісеріали передусім знімалися як екранізації відомих творів та історичних моментів[7].
Хоча в цілому в 1990-х і 2000-х формат мінісеріалу практично був мертвий, його відродження почалося у сезоні 2012–2013 років, з величезним рейтинговим успіхом проєктів «Гетфілд і Маккой»[en] (2012) та «Біблія» (2013)[8]. У телесезоні 2013–2014 рр. одразу кілька каналів вирішили повернутися до формату серіалу обмеженої перспективи трансляції на хвилі падіння рейтингів класичних повносезонних драм[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б MINISERIES. Museum of Broadcast Communications. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ New Emmy rules attempt to iron out genre distinctions once and for all, with mixed results - Dissolve, 23 лютого 2015 (англ.)
- ↑ Rail-building Series Back. Leader-Post. 26 грудня 1975. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 10 августа 2012.
- ↑ Tim Brooks. The Complete Directory to Prime Time Network and Cable TV Shows. — Ballantine Books, 1988. — С. 661-62. — ISBN 0-345-34510-1.
- ↑ Rich, Frank (18 лютого 1979). Television: A Super Sequel to Haley's Comet. Time. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
- ↑ Gorman, Bill (21 травня 2009). Top 100 Rated TV Shows Of All Time. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 17 лютого 2010.
- ↑ Top 15 Miniseries of all Time. 28 вересня 2010. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ а б Lesley Goldberg (25 квітня 2013). The 'Bible' Effect and the Resurrection of TV Miniseries. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013.