Мінуюча міль томатна

Мінуюча міль томатна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Гелехоїдні (Gelechoidea)
Родина: Виїмчастокрилі молі (Gelechidae)
Триба: Gnorimoschemini
Рід: Tuta
Біноміальна назва
Tuta absoluta
Meyrick, 1917
Синоніми
Scrobipalpuloides absoluta (Povolný, 1987),

Scrobipalpula absoluta (Povolny, 1964; Becker, 1984), Gnorimoschema absoluta (Clarke, 1962),Phthorimaea absoluta Meyrick, 1917

Посилання
Вікісховище: Tuta absoluta
Віківиди: Tuta absoluta

Томатна мінуюча міль, Tuta absoluta — тропічний вид метеликів родини Виїмчастокрилі молі (Gelechidae). Ця комаха може завдавати помітної шкоди низці культивованих рослин, особливо томатам. Поширена у десятках країн усіх континентів.

Зовнішній вигляд[1][ред. | ред. код]

Тіло молі має 6–7 мм завдовжки і 8–10 мм розмах крил. Основне його забарвлення темно-коричневе, поверхня матова, візерунок крил невиразний. Основні ознаки імаго:

  • губні щупики спрямовані уперед і загнуті догори;
  • антени поступово звужені до вершин;
  • тім'я вкрите звуженими лусочками;
  • антени, щупики та ноги — із чорними і коричневими кільцями,
  • крила вкриті сріблястими й сірими лусочками, на передніх крилах є дрібні чорні цяточки, облямовані рудим або жовтим;
  • передній край задніх крил із угнутість поблизу їх вершини і в цьому місці позбавлений волосків.
Tuta absoluta у музейній колекції

яйця жовтувато-білі, гусениці жовтого або жовто-зеленого кольору із чорною смужкою зверху на першому грудному членику, лялечки попервах зеленуваті, згодом стають світло-коричневими.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Томатна міль найактивніша від сутінок і до ранку. Вдень метелики ховаються серед листя рослини-господаря[2].

Метелик — типовий поліфаг. Його гусениці харчуються на рослинах з 30 родин[3], віддаючи перевагу диким та культивованим пасльоновим: (дурману, блекоті, дерезі, баклажанам, картоплі, пепіно, тютюну та іншим. Найпривабливішими для них є томати.

Світла пляма на томатному листку — міна, утворена личинкою Tuta absoluta. Гусениця вигризла порожнину у товщі листка. В правій частині фото крізь напівпрозору шкірочку видно сірувату личинку

Самиця відкладає яйця поодинці (інколи — по декілька), зазвичай на нижній бік листкової платівки. Плодючість самки коливається в межах 60–260 яєць, загальний період їх відкладання –20 днів. Через 4–7 днів з яєць виходять жовті личинки. Вони вгризаються у листкову м'якіть і харчується нею, вигризаючи неправильної форми порожнини з напівпрозорими стінками міни у товщі листка. Так само вони можуть жити в стеблах і часом у квітах та плодах. Часом гусениці, що вийшли з яєць, шукають собі на рослині краще місце для мешкання. Розвиток гусениць триває від 11 до 36 днів, за цей період вони тричі линяють і стають рожевуватими. Завершивши розвиток, гусениця вигризає отвір і виходить назовні. На поверхні листків у шовковистому коконі або робить собі укриття, стягуючи ниточками листя докупи. Вона також може залялькуватися всередині міни або у ґрунті (без кокону, на глибині 1–2 см). Через 9–20 днів з лялечки виходить дорослий метелик. Самиці живуть 18–38 днів, самці — дещо більше[4]. За рік метелик може дати 10—15 повних поколінь. Зимувати можуть личинки, лялечки й імаго.

Серед природних ворогів томатної молі зареєстровані павуки, кліщі, щипавки, трипси, хижі напівтвердокрилі, личинки золотоочок, жуки — сонечка та туруни, мурашки й оси. Коло паразитів, пов'язаних з цим видом, включає два види мух-тахін і близько 100 видів перетинчастокрилих — паразитів яєць, личинок та лялечок[5].

Поширення[ред. | ред. код]

Перший екземпляр метелика було знайдено у 1913 році у Перу. Вважають, що саме Південна Америка є природною батьківщиною цього виду. Звідси, завдяки діяльності людини, почалося його стрімке поширення (інвазія суходолом. У1990 роки метелик фіксується у Венесуелі, Болівії, Аргентині, Еквадорі, у 2004 році — у Бразилії, Чилі, Уругваї, і розселення тривало. Вид поки не перетнув північні кордони Центральної Америки (найпівденніші знахідки зроблені у Панамі, Коста-Риці та на Гаїті. У 2006 році метелик вперше з'явився в Іспанії, звідки полчалося його розселення по Європі. У 2008—2009 роках його вже знайшли у Франції, Італії, на Близькому Сході та у Північній Африці. Нині він зареєстрований від Марокко до Єгипту, в екваторіальних країнах континенту, а на Сході — аж до Індії та Китаю включно. Загалом за даними на липень 2020 року мешкання метелика підтверджене у понад 100 країнах світу[6].

Базуючись на екологічних вимогах Tuta absoluta до клімату, фахівці склали карти, які відображають придатність різних регіонів планети до мешкання цього виду. Отже можна прогнозувати поширення виду і його шкодочинність. Наводимо дві карти: Європи та світу[7]
Червоним кольором позначено території, найпридатніші для тривалого виживання томатної молі. Ступінь придатності знижується з півдня на північ. Незабарвленими (білими) лишились регіони, зовсім непридатні для заселення шкідником. Чорні крапки — місця, де в Європі метелик вже оселився (по неповним даним 2015 року)

В Україні вид вперше знайшли у 2010 році — в Криму та на Одещині, у відкритому ґрунті та в одному тепличному господарстві. Станом на 1 січня 2015 року осередки метелика були виявлені також у Херсонській, Миколаївській[8], Запорізькій та Дніпропетровській[9] областях.

Хоча в Україні є окремі осередки томатної молі, вона лишається об'єктом зовнішнього карантину. Регулярно уражені нею плоди знаходять у вантажах з-за кордону. Наприклад, у квітні 2019 року на митниці «Хмельницький-Центральний» у вантажі свіжих овочів (томати, кабачки, перець) у овочах знайдено живих гусениць томатної молі і вантаж (майже 15 тонн) повернули виробнику у Туреччину[10]. Аналогічні випадки траплялися на Волині<[11], Тернопільщині[12], Київщині[13], в Черкасах[14].

Значення у природі та житті людини[ред. | ред. код]

Подібно до інших біологічних видів, Tuta absoluta у природних екосистемах свого початкового ареалу була невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у овочевих господарствах вона завдає значної шкоди, особливо, коли її чисельність і щільність досягає значних величин. Тут вона може знищити до 100 % врожаю томатів у відкритому й закритому ґрунті. Її шкодочинності сприяє:

  • величезна концентрація харчових ресурсів в агроценозах;
  • поширення внаслідок діяльності людини — з розсадою, плодами, пакувальним матеріалом, тарою, ґрунтом, інвентарем, рослинними рештками;
  • слабкість або відсутність пресу природних ворогів на популяції метелика;
  • біологічні особливості — короткий життєвий цикл, досить широкий спектр кормових рослин, прихований спосіб життя гусені й лялечок і т. і.
Помідори, пошкоджені личинками томатної молі, починають гнити і втрачають споживчі якості. До того ж, при транспортуванні вони стають джерелом розселення шкідника
У парниках та теплицях томатна міль стає справжнім лихом, часом знищуючи врожай томатів на 100 %

Личинки поїдають всі надземні органи рослин, від листя часом лишаються самісінькі жилки. Ушкоджені плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість[15]. За розрахунками науковців на території України томатна міль пошириться, акліматизується і буде завдавати найбільших збитків у відкритому й закритому ґрунті в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій і Закарпатській областях. Зону можливої шкідливості (головним чином, у закритому ґрунті) складають Дніпровська, Луганська, Донецька та Чернівецька області. На решті території можлива поступова акліматизація шкідника[16]'

Засоби профілактики і боротьби:[10][ред. | ред. код]

  • суворий фітосанітарний контроль, включаючи заборону імпорту плодів і садивного матеріалу з країн, де шкідник набув значного поширення (Туреччина, Іспанія, Марокко, Єгипет, Сирія та ін.);
  • візуальний та за допомогою феромонних пасток моніторинг у овочевих господарствах — рослин в період вегетації та сільгоспродукції, що зберігається[17].;
  • переривання життєвого циклу шкідника сівозмінами — чорним паром на строк не менше ніж 6-8 тижнів;
  • уникання спільних посадок ранніх та пізніх сортів томатів;
  • знищення метеликів за допомогою світлових, кольорових та феромонних пасток, а у закритому ґрунті — застосування хижих та паразитичних комах (клоп Podisus);
  • видалення бур'янів на полі та в теплицях і поблизу посівів оскільки бур'яни часом стають резерваторами томатної молі;
  • глибока осіння оранка ґрунту;
  • в теплицях і парниках на 4-5 тижнів відкривати для прогрівання сонцем ґрунт — це знищуює лялечок метелика;
  • знищення плодів і рослинних рештків, уражених шкідником;
  • ретельне очищення земле обробної техніки, виробничого інвентарю, пакувального матеріалу та спецодягу працівників;
  • облаштування засними сіткам вікон, дверей та інших отворів у теплицях;
  • використання високоефективних інсектицидів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tuta absoluta. Purdue University. — URL: Tuta absoluta — Purdue University. URL: download.ceris.purdue.edu http://caps.ceris.purdue.edu/screening/tuta_absoluta[недоступне посилання]
  2. ↑ Biology of Tuta absoluta. — URL: https://www.tutaabsoluta.com/tuta-absoluta [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Добрынина С. И., Гритун-Порат В. И. Особенности борьбы с южноамериканской томатной молью (Tuta absoluta Meyrick) // Гавриш, 2012, № 4, с.12–13. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=17904948
  4. ↑ Томатная моль (Tuta absoluta) — как бороться с вредителем. — URL: http://vladam-seeds.com.ua/ru/agronomiya/Tomatnaya-mol-tuta-absoluta/ [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Biondi, A., Guedes, R. N. C., Wan, F.-H. and Desneux, N. Ecology, Worldwide Spread, and Management of the Invasive South American Tomato Pinworm, Tuta absoluta': Past, Present, and Future // Annual Review of Entomology}, 2018, 63 (1): 239—258
  6. ↑ Tuta absoluta (tomato leafminer). — URL: https://www.cabi.org/isc/datasheet/49260 [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Tonnang HEZ, Mohamed SF, Khamis F, Ekesi S (2015) Identification and Risk Assessment for Worldwide Invasion and Spread of Tuta absoluta with a Focus on Sub-Saharan Africa: Implications for Phytosanitary Measures and Management. PLoS ONE 10(8): e0135283. URL: https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0135283 [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Леженіна І. П., Станкевич С. В. Карантинні шкідники захищеного ґрунту овочевих та квітково-декоративних рослин України // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2015. № 1–2, с. 90–94
  9. ↑ Литвиненко О. Вбивця пасльонових опановує українські простори. — URL: https://www.pro-of.com.ua/vbivcya-paslonovix-opanovuye-ukraїnski-prostori [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б Микитюк О. Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta). URL: https://consumerhm.gov.ua/1324-pivdennoamerikanska-tomatna-mil-tuta-absoluta
  11. ↑ На Волині у турецьких помідорах знайшли томатну міль. — URL: http://www.volynpost.com/news/117244-na-volyni-u-tureckyh-pomidorah-znajshly-tomatnu-mil [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  12. ↑ На Тернопільщині затримано заражений вантаж імпортних томатів. — https://superagronom.com/news/10533-na-ternopilschini-zatrimano-zarajeniy-vantaj-importnih-tomativ [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  13. ↑ На Київщині не допустили ввезення турецьких томатів, у яких виявили південноамериканську томатну міль — URL: https://propozitsiya.com/ua/na-kyyivshchyni-ne-dopustyly-vvezennya-tureckyh-tomativ-u-yakyh-vyyavyly-pivdennoamerykansku-tomatnu [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Виявлено карантинний організм — південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr). — URL: http://fitolab.at.ua/load/vijavleno_karantinnij_organizm_pivdennoamerikanska_tomatna_mil_tuta_absoluta_meyr/1-1-0-22 [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Південноамериканська томатна міль. — URL: https://lab.gov.ua/knowledge/naukovo-populyarizats/PAM [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.])
  16. ↑ Кудіна Ж. Д., Пилипенко Л. А. Південноамериканська томатна міль. Аналіз фітосанітарного ризику Tuta absoluta Meyrich в Україні // Карантин і захист рослин, 2012, № 4, с. 5–10
  17. ↑ Південноамериканська томатна міль. — URL: https://superagronom.com/shkidniki-luskokrili-lepidoptera/pivdennoamerikanska-tomatna-mil-id16697 [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]


Бази даних таксонів
Tuta absoluta
Phthorimaea absoluta
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінуюча_міль_томатна&oldid=41441324