Мінзянов Юрій Аглямзянович

Мінзянов Юрій Аглямзянович
Мінзянов на Одеському міжнародному кінофестивалі 2017
Мінзянов на Одеському міжнародному кінофестивалі 2017
Мінзянов на Одеському міжнародному кінофестивалі 2017
Дата народження 29 березня 1956(1956-03-29)
Місце народження Казань, РРФСР, СРСР
Дата смерті 7 листопада 2020(2020-11-07)[1] (64 роки)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Звіринецьке кладовище
Громадянство  СРСР
 Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінопродюсер
IMDb ID 3604830

Юрій Аглямзянович Мінзянов (29 березня 1956 — 7 листопада 2020) — російський і український тележурналіст та телепродюсер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 березня 1956 року у місті Казань, РРФСР. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1979).

Створив на студії «Укртелефільм» стрічку «Не зачиняйте ваші двері» (1987, Спеціальний приз Всесоюзного кінофестивалю спортивних фільмів в Ашгабаті) — про роботу сім'ї Крепкіних: олімпійської чемпіонки Віри Крепкіної та її чоловіка[2].

Продюсер (і співпродюсер) низки фільмів і телесеріалів: «Сестри по крові» (2006), «Моя мама — Снігуронька», «Позаземний», «Усі повинні померти», «Презумпція вини» (2007), «Карасі», «Дім, милий дім», «Кілька примарних днів» (2008), «Про кохання» (2009), «Посміхнися, коли плачуть зірки» (2010), «Острів непотрібних людей» (2011), «Під прицілом кохання», «Наречена мого друга», «Час гріхів», «Мільйонер» (2012) та багатьох інших.

7 листопада 2020 року Мінзянова знайшли мертвим. У вечір напередодні Мінзянов скаржився на біль у грудях, а наступного перестав виходити на зв'язок.[3]

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://detector.media/community/article/182298/2020-11-07-pishov-iz-zhittya-kinoprodyuser-yurii-minzyanov/
  2. Київська міська державна адміністрація: Олімпійська чемпіонка та киянка Віра Крепкіна отримала орден княгині Ольги ІІІ ступеню (12 березня 2015). Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
  3. Пішов із життя кінопродюсер Юрій Мінзянов [Архівовано 5 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Детектор Медіа, 07.11.2020.
  4. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Хто є хто в українських мас-медіа. К., 1997. — С.192;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.313—314.

Посилання[ред. | ред. код]