Мікроканонічний ансамбль

Мікроканонічний ансамбль — це статистичний ансамбль усіх можливих станів ізольованої термодинамічної системи із певним значенням енергії.

При еволюції кожного зі станів мікроканонічного ансамблю повинні виконуватися закони збереження енергії, імпульсу й моменту імпульсу.

Функція розподілу мікроканонічного ансамблю записується у вигляді

${\displaystyle w={\text{const}}\cdot \delta (E-E_{0})\delta (\mathbf {P} -\mathbf {P} _{0})\delta (\mathbf {M} -\mathbf {M} _{0})}$

де ${\displaystyle \delta (x)}$ — дельта-функція Дірака, E — енергія, ${\displaystyle \mathbf {P} }$ — імпульс, ${\displaystyle \mathbf {M} }$ — момент кількості руху.

Для мікроканонічного ансамблю, як для ізольованої системи, температура не визначена. Проте, якщо виділити окремі об'єми в ізольованій системі, яка описується мікроканонічним ансамблем, то вони можуть обмінюватися з іншими об'ємами енергією й частинками, тому описуватимуться іншими ансамблями, й для них поняття температури має значення.

Мікроканонічний ансамбль найпростіший зі статистичних ансамблів і не викликає особливого інтересу, крім того, що є основою для розгляду складніших ансамблів.

• Канонічний ансамбль
• Великий канонічний ансамбль

• Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1976). Теоретическая физика. т. V. Статистическая физика. Часть 1. Москва: Наука.